Про затвердження Типового переліку засобів навчання та обладнання навчального і загального призначення для кабінетів природничо-математичних предметів загальноосвітніх навчальних закладів
Наказ МОН № 704 від 22.06.2016 року
МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ
НАКАЗ
№ 704 від 22 червня 2016 року
Зареєстровано
в Міністерстві юстиції України
28 липня 2016 р. за № 1050/29180
Про затвердження Типового переліку
засобів навчання та обладнання
навчального і загального призначення
для кабінетів природничо-математичних
предметів загальноосвітніх навчальних закладів
Відповідно до частини другої статті 44 Закону України "Про загальну середню освіту", пункту 8 Положення про Міністерство освіти і науки України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16 жовтня 2014 року № 630, НАКАЗУЮ:
1. Затвердити Типовий перелік засобів навчання та обладнання навчального і загального призначення для кабінетів природничо-математичних предметів загальноосвітніх навчальних закладів, що додається.
2. Департаменту загальної середньої та дошкільної освіти (Кононенко Ю. Г.) забезпечити подання на державну реєстрацію до Міністерства юстиції України цього наказу в установленому законодавством порядку.
3. Управлінню зв'язків з громадськістю та забезпечення діяльності Міністра (патронатна служба) забезпечити опублікування Типового переліку засобів навчання та обладнання навчального і загального призначення для кабінетів природничо-математичних предметів загальноосвітніх навчальних закладів в "Інформаційному збірнику Міністерства освіти і науки України" та розмістити на офіційному веб-сайті Міністерства після набрання чинності цим наказом.
4. Департаментам (управлінням) освіти і науки обласних, Київської міської державних адміністрацій під час оснащення загальноосвітніх навчальних закладів керуватися Типовим переліком засобів навчання та обладнання навчального і загального призначення для кабінетів природничо-математичних предметів загальноосвітніх навчальних закладів.
5. Контроль за виконанням цього наказу покласти на заступника міністра Хобзея П. К.
6. Цей наказ набирає чинності з дня його офіційного опублікування.
Міністр Л. М. Гриневич
ЗАТВЕРДЖЕНО
Наказ Міністерства освіти і науки України
22 червня 2016 року № 704
Зареєстровано
в Міністерстві юстиції України
28 липня 2016 р. за № 1050/29180
Типовий перелік засобів навчання та обладнання навчального
і загального призначення для кабінетів природничо-математичних
предметів загальноосвітніх навчальних закладів
1. Цей Типовий перелік визначає вимоги до засобів навчання та обладнання, якими повинні бути обладнані кабінети біології, географії, математики, фізики та хімії загальноосвітніх навчальних закладів, враховуючи вимоги новітніх технологій викладання предметів природничого циклу.
Цей Типовий перелік забезпечує єдині підходи і вимоги до рівня надання освітніх послуг природничо-математичного напряму та рівні умови здобуття освіти для всіх учнів, визначає загальні та спеціальні вимоги до матеріально-технічного обладнання кабінетів природничо-математичних предметів і є обов'язковим для засобів навчання та навчального обладнання, що будуть закуповуватися після набрання чинності цим наказом, для використання в загальноосвітніх навчальних закладах державної та комунальної форми власності та рекомендаційним для навчальних закладів іншої форми власності.
2. У цьому Типовому переліку терміни вживаються у таких значеннях:
- блок - сукупність взаємопов'язаних елементів, що виконують певну функцію;
- гербарій - колекція (зібрання) спеціально зібраних і засушених рослин, призначена для навчальних цілей;
- засоби навчання - частина обладнання закладів освіти як сукупність матеріальних об'єктів, які використовуються як джерело знань та сприяють організації пізнавальної діяльності і виховному впливу на учнів;
- інструменти навчальні - ручні та механізовані знаряддя або пристрої (обробні, монтажні, контрольно-вимірювальні, художні, садово-городні), призначені для виконання учнями практичної роботи;
- карта навчальна - картографічний твір встановленого формату, що побудований в картографічній проекції, узагальнений і виконаний у певній системі умовних позначень зображення поверхні Землі, іншого небесного тіла чи наземного простору з розміщеними на них об'єктами реальної дійсності, зміст якого визначається навчальними програмами;
- колекція - зібрання однорідних предметів, підібраних за родовими та систематизованих за видовими ознаками, яке використовується як навчально-наочний посібник;
- комплекс - системна комбінація будь-яких видів засобів навчання, обладнання, навчальних видань, функціонально пов'язаних між собою та організованих як єдине ціле для забезпечення досягнення визначеної навчально-виховної мети;
- комплект - набір будь-яких видів засобів навчання, обладнання, навчальних видань, змістовно пов'язаних між собою та призначених для забезпечення досягнення визначеної навчально-виховної мети;
- макет - різновид моделі навчальної, яка є об'ємно-просторовою композицією комплексу структурно взаємопов'язаних окремих об'єктів, що вивчається або використовується в навчально-виховному процесі;
- меблі - рухоме майно або майно, яке на відміну від нерухомого можна переміщувати і яке використовується як обладнання загального призначення;
- мікропрепарати - дрібні об'єкти, які важко розпізнати неозброєним оком (цілі організми, клітини та зрізи клітин і тканин рослин, тварин і людини) і які потребують використання електронної та оптичної апаратури;
- модель навчальна - засіб навчання переважно демонстраційного типу, що спрощено відтворює об'єкт вивчення, якщо його неможливо або складно демонструвати в натуральному вигляді; об'ємне або площинне відображення (копія) об'єкта, процесу чи явища, взаємозв'язків між їх частинами, з більшою або меншою умовністю у відтворенні принципів, властивостей будови та функціонування, що вивчаються чи використовуються в навчально-виховному процесі;
- муляж - різновид моделі навчальної, який максимально наближено відтворює зовнішні властивості об'єкта, що вивчається, ігноруючи його внутрішню будову;
- набір - сукупність однорідних предметів, які разом становлять щось ціле;
- обладнання навчальне - частина засобів навчання як сукупність матеріальних об'єктів, які застосовуються для передачі навчальної інформації і в окремих випадках використовуються як джерело знань;
- посуд - порожнисті вироби зі скла, глини, пластмаси, металу та інших твердих матеріалів, призначені для зберігання речовин, лікарських препаратів тощо;
- таблиця навчальна - друкований листовий наочний посібник, що містить цифровий чи текстовий матеріал, малюнки, графічні зображення для ілюстрації теми чи розділу навчальної програми з розташуванням їх за певною системою і призначений для демонстрації в умовах навчальної аудиторії;
- технічне завдання - документ, що встановлює основні призначення, показники якості, техніко-економічні та спеціальні вимоги до виробу, обсягу, стадії розроблення та складу конструкторської документації.
3. Оснащення загальноосвітнього навчального закладу повинно відповідати вимогам:
- державних освітніх стандартів;
- необхідності і достатності оснащення освітнього процесу для повної реалізації основних освітніх програм;
- комплектності і модульності, що дозволяють реалізовувати різні освітні програми, з урахуванням реальних особливостей загальноосвітніх навчальних закладів та основних освітніх програм, різних робочих програм та навчально-методичних комплексів, напрямів позаурочної діяльності, а також інших потреб учасників освітнього процесу;
- відповідності санітарно-гігієнічним вимогам, пожежній та електробезпеці, вимогам охорони здоров'я учнів і охорони праці працівників освітніх установ;
- універсальності - можливості застосування навчального обладнання для вирішення комплексу завдань у навчальній і позаурочній діяльності, в різних предметних галузях, з використанням різних методик навчання тощо;
- забезпеченості ергономічного режиму роботи учасників освітнього процесу;
- узгодженості спільного використання (змістового, функціонального, технологічного, програмного тощо).
4. Комплектація кабінетів природничо-математичних предметів шкільними меблями та навчально-методичними матеріалами здійснюється відповідно до Положення про навчальні кабінети з природничо-математичних предметів загальноосвітніх навчальних закладів, затвердженого наказом Міністерства освіти і науки, молоді та спорту від 14 грудня 2012 року № 1423, зареєстрованого у Міністерстві юстиції України 03 січня 2013 року за № 44/22576.
5. Засоби навчання та навчальне обладнання, що поставляються та використовуються у навчально-виховному процесі загальноосвітніх навчальних закладів, повинні мати на момент поставки висновок державної санітарно-епідеміологічної експертизи, та/або технічний паспорт на виріб, та/або декларацію про відповідність вимогам технічних регламентів; бути укомплектованими інструкціями про використання та зберігання, викладеними українською мовою, та обов'язковим методичним забезпеченням для демонстраційних, практичних та лабораторних робіт відповідно до навчальної програми.
6. Комп'ютерне та мультимедійне обладнання для кабінетів біології, географії, математики, фізики та хімії повинно відповідати вимогам, наведеним у таблиці 1.
7. Цифрове вимірювальне обладнання, демонстраційне обладнання, обладнання для лабораторних робіт, мікропрепарати, прилади, набори, приладдя, цифрове обладнання, додаткове приладдя, реактиви та хімічне приладдя для кабінету біології повинні відповідати вимогам, наведеним у таблиці 2.
8. Комп'ютерне обладнання, об'єкти натуральні, демонстраційне обладнання, обладнання для проведення практичних робіт, друковані навчальні наочні посібники, засоби навчання екранні та екранно-звукові, цифрове обладнання для кабінету географії повинні відповідати вимогам, наведеним у таблиці 3.
9. Прилади загального призначення, прилади та пристосування для практичних робіт, цифрове обладнання для кабінету математики повинні відповідати вимогам, наведеним у таблиці 4.
10. Цифрове вимірювальне обладнання, прилади демонстраційні, прилади механічні, набір посуду, набір інструменту, осцилограф, демонстраційне обладнання, прилади та приладдя, обладнання для лабораторних робіт, набори, обладнання загального призначення для кабінету фізики та астрономії повинні відповідати вимогам, наведеним у таблиці 5.
МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ
НАКАЗ
№ 704 від 22 червня 2016 року
Зареєстровано
в Міністерстві юстиції України
28 липня 2016 р. за № 1050/29180
в Міністерстві юстиції України
28 липня 2016 р. за № 1050/29180
Про затвердження Типового переліку
засобів навчання та обладнання
навчального і загального призначення
для кабінетів природничо-математичних
предметів загальноосвітніх навчальних закладів
засобів навчання та обладнання
навчального і загального призначення
для кабінетів природничо-математичних
предметів загальноосвітніх навчальних закладів
Відповідно до частини другої статті 44 Закону України "Про загальну середню освіту", пункту 8 Положення про Міністерство освіти і науки України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16 жовтня 2014 року № 630, НАКАЗУЮ:
1. Затвердити Типовий перелік засобів навчання та обладнання навчального і загального призначення для кабінетів природничо-математичних предметів загальноосвітніх навчальних закладів, що додається.
2. Департаменту загальної середньої та дошкільної освіти (Кононенко Ю. Г.) забезпечити подання на державну реєстрацію до Міністерства юстиції України цього наказу в установленому законодавством порядку.
3. Управлінню зв'язків з громадськістю та забезпечення діяльності Міністра (патронатна служба) забезпечити опублікування Типового переліку засобів навчання та обладнання навчального і загального призначення для кабінетів природничо-математичних предметів загальноосвітніх навчальних закладів в "Інформаційному збірнику Міністерства освіти і науки України" та розмістити на офіційному веб-сайті Міністерства після набрання чинності цим наказом.
4. Департаментам (управлінням) освіти і науки обласних, Київської міської державних адміністрацій під час оснащення загальноосвітніх навчальних закладів керуватися Типовим переліком засобів навчання та обладнання навчального і загального призначення для кабінетів природничо-математичних предметів загальноосвітніх навчальних закладів.
5. Контроль за виконанням цього наказу покласти на заступника міністра Хобзея П. К.
6. Цей наказ набирає чинності з дня його офіційного опублікування.
Міністр Л. М. Гриневич
ЗАТВЕРДЖЕНО
Наказ Міністерства освіти і науки України
22 червня 2016 року № 704
Наказ Міністерства освіти і науки України
22 червня 2016 року № 704
Зареєстровано
в Міністерстві юстиції України
28 липня 2016 р. за № 1050/29180
в Міністерстві юстиції України
28 липня 2016 р. за № 1050/29180
Типовий перелік засобів навчання та обладнання навчального
і загального призначення для кабінетів природничо-математичних
предметів загальноосвітніх навчальних закладів
і загального призначення для кабінетів природничо-математичних
предметів загальноосвітніх навчальних закладів
1. Цей Типовий перелік визначає вимоги до засобів навчання та обладнання, якими повинні бути обладнані кабінети біології, географії, математики, фізики та хімії загальноосвітніх навчальних закладів, враховуючи вимоги новітніх технологій викладання предметів природничого циклу.
Цей Типовий перелік забезпечує єдині підходи і вимоги до рівня надання освітніх послуг природничо-математичного напряму та рівні умови здобуття освіти для всіх учнів, визначає загальні та спеціальні вимоги до матеріально-технічного обладнання кабінетів природничо-математичних предметів і є обов'язковим для засобів навчання та навчального обладнання, що будуть закуповуватися після набрання чинності цим наказом, для використання в загальноосвітніх навчальних закладах державної та комунальної форми власності та рекомендаційним для навчальних закладів іншої форми власності.
2. У цьому Типовому переліку терміни вживаються у таких значеннях:
- блок - сукупність взаємопов'язаних елементів, що виконують певну функцію;
- гербарій - колекція (зібрання) спеціально зібраних і засушених рослин, призначена для навчальних цілей;
- засоби навчання - частина обладнання закладів освіти як сукупність матеріальних об'єктів, які використовуються як джерело знань та сприяють організації пізнавальної діяльності і виховному впливу на учнів;
- інструменти навчальні - ручні та механізовані знаряддя або пристрої (обробні, монтажні, контрольно-вимірювальні, художні, садово-городні), призначені для виконання учнями практичної роботи;
- карта навчальна - картографічний твір встановленого формату, що побудований в картографічній проекції, узагальнений і виконаний у певній системі умовних позначень зображення поверхні Землі, іншого небесного тіла чи наземного простору з розміщеними на них об'єктами реальної дійсності, зміст якого визначається навчальними програмами;
- колекція - зібрання однорідних предметів, підібраних за родовими та систематизованих за видовими ознаками, яке використовується як навчально-наочний посібник;
- комплекс - системна комбінація будь-яких видів засобів навчання, обладнання, навчальних видань, функціонально пов'язаних між собою та організованих як єдине ціле для забезпечення досягнення визначеної навчально-виховної мети;
- комплект - набір будь-яких видів засобів навчання, обладнання, навчальних видань, змістовно пов'язаних між собою та призначених для забезпечення досягнення визначеної навчально-виховної мети;
- макет - різновид моделі навчальної, яка є об'ємно-просторовою композицією комплексу структурно взаємопов'язаних окремих об'єктів, що вивчається або використовується в навчально-виховному процесі;
- меблі - рухоме майно або майно, яке на відміну від нерухомого можна переміщувати і яке використовується як обладнання загального призначення;
- мікропрепарати - дрібні об'єкти, які важко розпізнати неозброєним оком (цілі організми, клітини та зрізи клітин і тканин рослин, тварин і людини) і які потребують використання електронної та оптичної апаратури;
- модель навчальна - засіб навчання переважно демонстраційного типу, що спрощено відтворює об'єкт вивчення, якщо його неможливо або складно демонструвати в натуральному вигляді; об'ємне або площинне відображення (копія) об'єкта, процесу чи явища, взаємозв'язків між їх частинами, з більшою або меншою умовністю у відтворенні принципів, властивостей будови та функціонування, що вивчаються чи використовуються в навчально-виховному процесі;
- муляж - різновид моделі навчальної, який максимально наближено відтворює зовнішні властивості об'єкта, що вивчається, ігноруючи його внутрішню будову;
- набір - сукупність однорідних предметів, які разом становлять щось ціле;
- обладнання навчальне - частина засобів навчання як сукупність матеріальних об'єктів, які застосовуються для передачі навчальної інформації і в окремих випадках використовуються як джерело знань;
- посуд - порожнисті вироби зі скла, глини, пластмаси, металу та інших твердих матеріалів, призначені для зберігання речовин, лікарських препаратів тощо;
- таблиця навчальна - друкований листовий наочний посібник, що містить цифровий чи текстовий матеріал, малюнки, графічні зображення для ілюстрації теми чи розділу навчальної програми з розташуванням їх за певною системою і призначений для демонстрації в умовах навчальної аудиторії;
- технічне завдання - документ, що встановлює основні призначення, показники якості, техніко-економічні та спеціальні вимоги до виробу, обсягу, стадії розроблення та складу конструкторської документації.
3. Оснащення загальноосвітнього навчального закладу повинно відповідати вимогам:
- державних освітніх стандартів;
- необхідності і достатності оснащення освітнього процесу для повної реалізації основних освітніх програм;
- комплектності і модульності, що дозволяють реалізовувати різні освітні програми, з урахуванням реальних особливостей загальноосвітніх навчальних закладів та основних освітніх програм, різних робочих програм та навчально-методичних комплексів, напрямів позаурочної діяльності, а також інших потреб учасників освітнього процесу;
- відповідності санітарно-гігієнічним вимогам, пожежній та електробезпеці, вимогам охорони здоров'я учнів і охорони праці працівників освітніх установ;
- універсальності - можливості застосування навчального обладнання для вирішення комплексу завдань у навчальній і позаурочній діяльності, в різних предметних галузях, з використанням різних методик навчання тощо;
- забезпеченості ергономічного режиму роботи учасників освітнього процесу;
- узгодженості спільного використання (змістового, функціонального, технологічного, програмного тощо).
4. Комплектація кабінетів природничо-математичних предметів шкільними меблями та навчально-методичними матеріалами здійснюється відповідно до Положення про навчальні кабінети з природничо-математичних предметів загальноосвітніх навчальних закладів, затвердженого наказом Міністерства освіти і науки, молоді та спорту від 14 грудня 2012 року № 1423, зареєстрованого у Міністерстві юстиції України 03 січня 2013 року за № 44/22576.
5. Засоби навчання та навчальне обладнання, що поставляються та використовуються у навчально-виховному процесі загальноосвітніх навчальних закладів, повинні мати на момент поставки висновок державної санітарно-епідеміологічної експертизи, та/або технічний паспорт на виріб, та/або декларацію про відповідність вимогам технічних регламентів; бути укомплектованими інструкціями про використання та зберігання, викладеними українською мовою, та обов'язковим методичним забезпеченням для демонстраційних, практичних та лабораторних робіт відповідно до навчальної програми.
6. Комп'ютерне та мультимедійне обладнання для кабінетів біології, географії, математики, фізики та хімії повинно відповідати вимогам, наведеним у таблиці 1.
7. Цифрове вимірювальне обладнання, демонстраційне обладнання, обладнання для лабораторних робіт, мікропрепарати, прилади, набори, приладдя, цифрове обладнання, додаткове приладдя, реактиви та хімічне приладдя для кабінету біології повинні відповідати вимогам, наведеним у таблиці 2.
8. Комп'ютерне обладнання, об'єкти натуральні, демонстраційне обладнання, обладнання для проведення практичних робіт, друковані навчальні наочні посібники, засоби навчання екранні та екранно-звукові, цифрове обладнання для кабінету географії повинні відповідати вимогам, наведеним у таблиці 3.
9. Прилади загального призначення, прилади та пристосування для практичних робіт, цифрове обладнання для кабінету математики повинні відповідати вимогам, наведеним у таблиці 4.
10. Цифрове вимірювальне обладнання, прилади демонстраційні, прилади механічні, набір посуду, набір інструменту, осцилограф, демонстраційне обладнання, прилади та приладдя, обладнання для лабораторних робіт, набори, обладнання загального призначення для кабінету фізики та астрономії повинні відповідати вимогам, наведеним у таблиці 5.
Про затвердження Типового переліку засобів навчання та обладнання навчального і загального призначення для кабінетів природничо-математичних предметів загальноосвітніх навчальних закладів
Наказ МОН № 704 від 22.06.2016 року
МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ
НАКАЗ
№ 704 від 22 червня 2016 року
Зареєстровано
в Міністерстві юстиції України
28 липня 2016 р. за № 1050/29180
Про затвердження Типового переліку
засобів навчання та обладнання
навчального і загального призначення
для кабінетів природничо-математичних
предметів загальноосвітніх навчальних закладів
Відповідно до частини другої статті 44 Закону України "Про загальну середню освіту", пункту 8 Положення про Міністерство освіти і науки України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16 жовтня 2014 року № 630, НАКАЗУЮ:
1. Затвердити Типовий перелік засобів навчання та обладнання навчального і загального призначення для кабінетів природничо-математичних предметів загальноосвітніх навчальних закладів, що додається.
2. Департаменту загальної середньої та дошкільної освіти (Кононенко Ю. Г.) забезпечити подання на державну реєстрацію до Міністерства юстиції України цього наказу в установленому законодавством порядку.
3. Управлінню зв'язків з громадськістю та забезпечення діяльності Міністра (патронатна служба) забезпечити опублікування Типового переліку засобів навчання та обладнання навчального і загального призначення для кабінетів природничо-математичних предметів загальноосвітніх навчальних закладів в "Інформаційному збірнику Міністерства освіти і науки України" та розмістити на офіційному веб-сайті Міністерства після набрання чинності цим наказом.
4. Департаментам (управлінням) освіти і науки обласних, Київської міської державних адміністрацій під час оснащення загальноосвітніх навчальних закладів керуватися Типовим переліком засобів навчання та обладнання навчального і загального призначення для кабінетів природничо-математичних предметів загальноосвітніх навчальних закладів.
5. Контроль за виконанням цього наказу покласти на заступника міністра Хобзея П. К.
6. Цей наказ набирає чинності з дня його офіційного опублікування.
Міністр Л. М. Гриневич
ЗАТВЕРДЖЕНО
Наказ Міністерства освіти і науки України
22 червня 2016 року № 704
Зареєстровано
в Міністерстві юстиції України
28 липня 2016 р. за № 1050/29180
Типовий перелік засобів навчання та обладнання навчального
і загального призначення для кабінетів природничо-математичних
предметів загальноосвітніх навчальних закладів
1. Цей Типовий перелік визначає вимоги до засобів навчання та обладнання, якими повинні бути обладнані кабінети біології, географії, математики, фізики та хімії загальноосвітніх навчальних закладів, враховуючи вимоги новітніх технологій викладання предметів природничого циклу.
Цей Типовий перелік забезпечує єдині підходи і вимоги до рівня надання освітніх послуг природничо-математичного напряму та рівні умови здобуття освіти для всіх учнів, визначає загальні та спеціальні вимоги до матеріально-технічного обладнання кабінетів природничо-математичних предметів і є обов'язковим для засобів навчання та навчального обладнання, що будуть закуповуватися після набрання чинності цим наказом, для використання в загальноосвітніх навчальних закладах державної та комунальної форми власності та рекомендаційним для навчальних закладів іншої форми власності.
2. У цьому Типовому переліку терміни вживаються у таких значеннях:
- блок - сукупність взаємопов'язаних елементів, що виконують певну функцію;
- гербарій - колекція (зібрання) спеціально зібраних і засушених рослин, призначена для навчальних цілей;
- засоби навчання - частина обладнання закладів освіти як сукупність матеріальних об'єктів, які використовуються як джерело знань та сприяють організації пізнавальної діяльності і виховному впливу на учнів;
- інструменти навчальні - ручні та механізовані знаряддя або пристрої (обробні, монтажні, контрольно-вимірювальні, художні, садово-городні), призначені для виконання учнями практичної роботи;
- карта навчальна - картографічний твір встановленого формату, що побудований в картографічній проекції, узагальнений і виконаний у певній системі умовних позначень зображення поверхні Землі, іншого небесного тіла чи наземного простору з розміщеними на них об'єктами реальної дійсності, зміст якого визначається навчальними програмами;
- колекція - зібрання однорідних предметів, підібраних за родовими та систематизованих за видовими ознаками, яке використовується як навчально-наочний посібник;
- комплекс - системна комбінація будь-яких видів засобів навчання, обладнання, навчальних видань, функціонально пов'язаних між собою та організованих як єдине ціле для забезпечення досягнення визначеної навчально-виховної мети;
- комплект - набір будь-яких видів засобів навчання, обладнання, навчальних видань, змістовно пов'язаних між собою та призначених для забезпечення досягнення визначеної навчально-виховної мети;
- макет - різновид моделі навчальної, яка є об'ємно-просторовою композицією комплексу структурно взаємопов'язаних окремих об'єктів, що вивчається або використовується в навчально-виховному процесі;
- меблі - рухоме майно або майно, яке на відміну від нерухомого можна переміщувати і яке використовується як обладнання загального призначення;
- мікропрепарати - дрібні об'єкти, які важко розпізнати неозброєним оком (цілі організми, клітини та зрізи клітин і тканин рослин, тварин і людини) і які потребують використання електронної та оптичної апаратури;
- модель навчальна - засіб навчання переважно демонстраційного типу, що спрощено відтворює об'єкт вивчення, якщо його неможливо або складно демонструвати в натуральному вигляді; об'ємне або площинне відображення (копія) об'єкта, процесу чи явища, взаємозв'язків між їх частинами, з більшою або меншою умовністю у відтворенні принципів, властивостей будови та функціонування, що вивчаються чи використовуються в навчально-виховному процесі;
- муляж - різновид моделі навчальної, який максимально наближено відтворює зовнішні властивості об'єкта, що вивчається, ігноруючи його внутрішню будову;
- набір - сукупність однорідних предметів, які разом становлять щось ціле;
- обладнання навчальне - частина засобів навчання як сукупність матеріальних об'єктів, які застосовуються для передачі навчальної інформації і в окремих випадках використовуються як джерело знань;
- посуд - порожнисті вироби зі скла, глини, пластмаси, металу та інших твердих матеріалів, призначені для зберігання речовин, лікарських препаратів тощо;
- таблиця навчальна - друкований листовий наочний посібник, що містить цифровий чи текстовий матеріал, малюнки, графічні зображення для ілюстрації теми чи розділу навчальної програми з розташуванням їх за певною системою і призначений для демонстрації в умовах навчальної аудиторії;
- технічне завдання - документ, що встановлює основні призначення, показники якості, техніко-економічні та спеціальні вимоги до виробу, обсягу, стадії розроблення та складу конструкторської документації.
3. Оснащення загальноосвітнього навчального закладу повинно відповідати вимогам:
- державних освітніх стандартів;
- необхідності і достатності оснащення освітнього процесу для повної реалізації основних освітніх програм;
- комплектності і модульності, що дозволяють реалізовувати різні освітні програми, з урахуванням реальних особливостей загальноосвітніх навчальних закладів та основних освітніх програм, різних робочих програм та навчально-методичних комплексів, напрямів позаурочної діяльності, а також інших потреб учасників освітнього процесу;
- відповідності санітарно-гігієнічним вимогам, пожежній та електробезпеці, вимогам охорони здоров'я учнів і охорони праці працівників освітніх установ;
- універсальності - можливості застосування навчального обладнання для вирішення комплексу завдань у навчальній і позаурочній діяльності, в різних предметних галузях, з використанням різних методик навчання тощо;
- забезпеченості ергономічного режиму роботи учасників освітнього процесу;
- узгодженості спільного використання (змістового, функціонального, технологічного, програмного тощо).
4. Комплектація кабінетів природничо-математичних предметів шкільними меблями та навчально-методичними матеріалами здійснюється відповідно до Положення про навчальні кабінети з природничо-математичних предметів загальноосвітніх навчальних закладів, затвердженого наказом Міністерства освіти і науки, молоді та спорту від 14 грудня 2012 року № 1423, зареєстрованого у Міністерстві юстиції України 03 січня 2013 року за № 44/22576.
5. Засоби навчання та навчальне обладнання, що поставляються та використовуються у навчально-виховному процесі загальноосвітніх навчальних закладів, повинні мати на момент поставки висновок державної санітарно-епідеміологічної експертизи, та/або технічний паспорт на виріб, та/або декларацію про відповідність вимогам технічних регламентів; бути укомплектованими інструкціями про використання та зберігання, викладеними українською мовою, та обов'язковим методичним забезпеченням для демонстраційних, практичних та лабораторних робіт відповідно до навчальної програми.
6. Комп'ютерне та мультимедійне обладнання для кабінетів біології, географії, математики, фізики та хімії повинно відповідати вимогам, наведеним у таблиці 1.
7. Цифрове вимірювальне обладнання, демонстраційне обладнання, обладнання для лабораторних робіт, мікропрепарати, прилади, набори, приладдя, цифрове обладнання, додаткове приладдя, реактиви та хімічне приладдя для кабінету біології повинні відповідати вимогам, наведеним у таблиці 2.
8. Комп'ютерне обладнання, об'єкти натуральні, демонстраційне обладнання, обладнання для проведення практичних робіт, друковані навчальні наочні посібники, засоби навчання екранні та екранно-звукові, цифрове обладнання для кабінету географії повинні відповідати вимогам, наведеним у таблиці 3.
9. Прилади загального призначення, прилади та пристосування для практичних робіт, цифрове обладнання для кабінету математики повинні відповідати вимогам, наведеним у таблиці 4.
10. Цифрове вимірювальне обладнання, прилади демонстраційні, прилади механічні, набір посуду, набір інструменту, осцилограф, демонстраційне обладнання, прилади та приладдя, обладнання для лабораторних робіт, набори, обладнання загального призначення для кабінету фізики та астрономії повинні відповідати вимогам, наведеним у таблиці 5.
11. Цифрове вимірювальне обладнання, прилади загального призначення, посуд загального призначення, обладнання та посуд загального та спеціального призначення, колекції, моделі, набори, графічні та друковані засоби, реактиви, витратні матеріали для кабінету хімії повинні відповідати вимогам, наведеним у таблиці 6.
Директор департаменту загальної середньої та дошкільної освіти Ю. Г. Кононенко11. Цифрове вимірювальне обладнання, прилади загального призначення, посуд загального призначення, обладнання та посуд загального та спеціального призначення, колекції, моделі, набори, графічні та друковані засоби, реактиви, витратні матеріали для кабінету хімії повинні відповідати вимогам, наведеним у таблиці 6.
Директор департаменту загальної середньої та дошкільної освіти Ю. Г. Кононенко
МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ
НАКАЗ
№ 704 від 22 червня 2016 року
Зареєстровано
в Міністерстві юстиції України
28 липня 2016 р. за № 1050/29180
в Міністерстві юстиції України
28 липня 2016 р. за № 1050/29180
Про затвердження Типового переліку
засобів навчання та обладнання
навчального і загального призначення
для кабінетів природничо-математичних
предметів загальноосвітніх навчальних закладів
засобів навчання та обладнання
навчального і загального призначення
для кабінетів природничо-математичних
предметів загальноосвітніх навчальних закладів
Відповідно до частини другої статті 44 Закону України "Про загальну середню освіту", пункту 8 Положення про Міністерство освіти і науки України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16 жовтня 2014 року № 630, НАКАЗУЮ:
1. Затвердити Типовий перелік засобів навчання та обладнання навчального і загального призначення для кабінетів природничо-математичних предметів загальноосвітніх навчальних закладів, що додається.
2. Департаменту загальної середньої та дошкільної освіти (Кононенко Ю. Г.) забезпечити подання на державну реєстрацію до Міністерства юстиції України цього наказу в установленому законодавством порядку.
3. Управлінню зв'язків з громадськістю та забезпечення діяльності Міністра (патронатна служба) забезпечити опублікування Типового переліку засобів навчання та обладнання навчального і загального призначення для кабінетів природничо-математичних предметів загальноосвітніх навчальних закладів в "Інформаційному збірнику Міністерства освіти і науки України" та розмістити на офіційному веб-сайті Міністерства після набрання чинності цим наказом.
4. Департаментам (управлінням) освіти і науки обласних, Київської міської державних адміністрацій під час оснащення загальноосвітніх навчальних закладів керуватися Типовим переліком засобів навчання та обладнання навчального і загального призначення для кабінетів природничо-математичних предметів загальноосвітніх навчальних закладів.
5. Контроль за виконанням цього наказу покласти на заступника міністра Хобзея П. К.
6. Цей наказ набирає чинності з дня його офіційного опублікування.
Міністр Л. М. Гриневич
ЗАТВЕРДЖЕНО
Наказ Міністерства освіти і науки України
22 червня 2016 року № 704
Наказ Міністерства освіти і науки України
22 червня 2016 року № 704
Зареєстровано
в Міністерстві юстиції України
28 липня 2016 р. за № 1050/29180
в Міністерстві юстиції України
28 липня 2016 р. за № 1050/29180
Типовий перелік засобів навчання та обладнання навчального
і загального призначення для кабінетів природничо-математичних
предметів загальноосвітніх навчальних закладів
і загального призначення для кабінетів природничо-математичних
предметів загальноосвітніх навчальних закладів
1. Цей Типовий перелік визначає вимоги до засобів навчання та обладнання, якими повинні бути обладнані кабінети біології, географії, математики, фізики та хімії загальноосвітніх навчальних закладів, враховуючи вимоги новітніх технологій викладання предметів природничого циклу.
Цей Типовий перелік забезпечує єдині підходи і вимоги до рівня надання освітніх послуг природничо-математичного напряму та рівні умови здобуття освіти для всіх учнів, визначає загальні та спеціальні вимоги до матеріально-технічного обладнання кабінетів природничо-математичних предметів і є обов'язковим для засобів навчання та навчального обладнання, що будуть закуповуватися після набрання чинності цим наказом, для використання в загальноосвітніх навчальних закладах державної та комунальної форми власності та рекомендаційним для навчальних закладів іншої форми власності.
2. У цьому Типовому переліку терміни вживаються у таких значеннях:
- блок - сукупність взаємопов'язаних елементів, що виконують певну функцію;
- гербарій - колекція (зібрання) спеціально зібраних і засушених рослин, призначена для навчальних цілей;
- засоби навчання - частина обладнання закладів освіти як сукупність матеріальних об'єктів, які використовуються як джерело знань та сприяють організації пізнавальної діяльності і виховному впливу на учнів;
- інструменти навчальні - ручні та механізовані знаряддя або пристрої (обробні, монтажні, контрольно-вимірювальні, художні, садово-городні), призначені для виконання учнями практичної роботи;
- карта навчальна - картографічний твір встановленого формату, що побудований в картографічній проекції, узагальнений і виконаний у певній системі умовних позначень зображення поверхні Землі, іншого небесного тіла чи наземного простору з розміщеними на них об'єктами реальної дійсності, зміст якого визначається навчальними програмами;
- колекція - зібрання однорідних предметів, підібраних за родовими та систематизованих за видовими ознаками, яке використовується як навчально-наочний посібник;
- комплекс - системна комбінація будь-яких видів засобів навчання, обладнання, навчальних видань, функціонально пов'язаних між собою та організованих як єдине ціле для забезпечення досягнення визначеної навчально-виховної мети;
- комплект - набір будь-яких видів засобів навчання, обладнання, навчальних видань, змістовно пов'язаних між собою та призначених для забезпечення досягнення визначеної навчально-виховної мети;
- макет - різновид моделі навчальної, яка є об'ємно-просторовою композицією комплексу структурно взаємопов'язаних окремих об'єктів, що вивчається або використовується в навчально-виховному процесі;
- меблі - рухоме майно або майно, яке на відміну від нерухомого можна переміщувати і яке використовується як обладнання загального призначення;
- мікропрепарати - дрібні об'єкти, які важко розпізнати неозброєним оком (цілі організми, клітини та зрізи клітин і тканин рослин, тварин і людини) і які потребують використання електронної та оптичної апаратури;
- модель навчальна - засіб навчання переважно демонстраційного типу, що спрощено відтворює об'єкт вивчення, якщо його неможливо або складно демонструвати в натуральному вигляді; об'ємне або площинне відображення (копія) об'єкта, процесу чи явища, взаємозв'язків між їх частинами, з більшою або меншою умовністю у відтворенні принципів, властивостей будови та функціонування, що вивчаються чи використовуються в навчально-виховному процесі;
- муляж - різновид моделі навчальної, який максимально наближено відтворює зовнішні властивості об'єкта, що вивчається, ігноруючи його внутрішню будову;
- набір - сукупність однорідних предметів, які разом становлять щось ціле;
- обладнання навчальне - частина засобів навчання як сукупність матеріальних об'єктів, які застосовуються для передачі навчальної інформації і в окремих випадках використовуються як джерело знань;
- посуд - порожнисті вироби зі скла, глини, пластмаси, металу та інших твердих матеріалів, призначені для зберігання речовин, лікарських препаратів тощо;
- таблиця навчальна - друкований листовий наочний посібник, що містить цифровий чи текстовий матеріал, малюнки, графічні зображення для ілюстрації теми чи розділу навчальної програми з розташуванням їх за певною системою і призначений для демонстрації в умовах навчальної аудиторії;
- технічне завдання - документ, що встановлює основні призначення, показники якості, техніко-економічні та спеціальні вимоги до виробу, обсягу, стадії розроблення та складу конструкторської документації.
3. Оснащення загальноосвітнього навчального закладу повинно відповідати вимогам:
- державних освітніх стандартів;
- необхідності і достатності оснащення освітнього процесу для повної реалізації основних освітніх програм;
- комплектності і модульності, що дозволяють реалізовувати різні освітні програми, з урахуванням реальних особливостей загальноосвітніх навчальних закладів та основних освітніх програм, різних робочих програм та навчально-методичних комплексів, напрямів позаурочної діяльності, а також інших потреб учасників освітнього процесу;
- відповідності санітарно-гігієнічним вимогам, пожежній та електробезпеці, вимогам охорони здоров'я учнів і охорони праці працівників освітніх установ;
- універсальності - можливості застосування навчального обладнання для вирішення комплексу завдань у навчальній і позаурочній діяльності, в різних предметних галузях, з використанням різних методик навчання тощо;
- забезпеченості ергономічного режиму роботи учасників освітнього процесу;
- узгодженості спільного використання (змістового, функціонального, технологічного, програмного тощо).
4. Комплектація кабінетів природничо-математичних предметів шкільними меблями та навчально-методичними матеріалами здійснюється відповідно до Положення про навчальні кабінети з природничо-математичних предметів загальноосвітніх навчальних закладів, затвердженого наказом Міністерства освіти і науки, молоді та спорту від 14 грудня 2012 року № 1423, зареєстрованого у Міністерстві юстиції України 03 січня 2013 року за № 44/22576.
5. Засоби навчання та навчальне обладнання, що поставляються та використовуються у навчально-виховному процесі загальноосвітніх навчальних закладів, повинні мати на момент поставки висновок державної санітарно-епідеміологічної експертизи, та/або технічний паспорт на виріб, та/або декларацію про відповідність вимогам технічних регламентів; бути укомплектованими інструкціями про використання та зберігання, викладеними українською мовою, та обов'язковим методичним забезпеченням для демонстраційних, практичних та лабораторних робіт відповідно до навчальної програми.
6. Комп'ютерне та мультимедійне обладнання для кабінетів біології, географії, математики, фізики та хімії повинно відповідати вимогам, наведеним у таблиці 1.
7. Цифрове вимірювальне обладнання, демонстраційне обладнання, обладнання для лабораторних робіт, мікропрепарати, прилади, набори, приладдя, цифрове обладнання, додаткове приладдя, реактиви та хімічне приладдя для кабінету біології повинні відповідати вимогам, наведеним у таблиці 2.
8. Комп'ютерне обладнання, об'єкти натуральні, демонстраційне обладнання, обладнання для проведення практичних робіт, друковані навчальні наочні посібники, засоби навчання екранні та екранно-звукові, цифрове обладнання для кабінету географії повинні відповідати вимогам, наведеним у таблиці 3.
9. Прилади загального призначення, прилади та пристосування для практичних робіт, цифрове обладнання для кабінету математики повинні відповідати вимогам, наведеним у таблиці 4.
10. Цифрове вимірювальне обладнання, прилади демонстраційні, прилади механічні, набір посуду, набір інструменту, осцилограф, демонстраційне обладнання, прилади та приладдя, обладнання для лабораторних робіт, набори, обладнання загального призначення для кабінету фізики та астрономії повинні відповідати вимогам, наведеним у таблиці 5.
11. Цифрове вимірювальне обладнання, прилади загального призначення, посуд загального призначення, обладнання та посуд загального та спеціального призначення, колекції, моделі, набори, графічні та друковані засоби, реактиви, витратні матеріали для кабінету хімії повинні відповідати вимогам, наведеним у таблиці 6.
Директор департаменту загальної середньої та дошкільної освіти Ю. Г. Кононенко11. Цифрове вимірювальне обладнання, прилади загального призначення, посуд загального призначення, обладнання та посуд загального та спеціального призначення, колекції, моделі, набори, графічні та друковані засоби, реактиви, витратні матеріали для кабінету хімії повинні відповідати вимогам, наведеним у таблиці 6.
Директор департаменту загальної середньої та дошкільної освіти Ю. Г. Кононенко
Нові нормативні акти у сфері освіти
| Документ | На що звернути увагу |
|---|---|
Наказ Міністерства освіти і науки України «Про унормування діяльності психологічної служби системи освіти» від 02.03.2017 № 334 | Заплановано до:
|
Наказ Мінсоцполітики, МОН "Про затвердження Положення про проведення Всеукраїнського дитячого конгресу «Зіркові канікули у «Світі талантів» від 17.02.2017 № 154/147 | Проводитимуть щороку в січні-квітні, щоб виявляти та підтримувати обдарованих дітей, забезпечувати їх участь у творчих заходах, розвивати їхні творчі здібності та оздоровлювати. Фінал проводитимуть під час однієї з літніх тематичних змін у ДП УДЦ «Молода гвардія». Беруть участь діти віком від 7 до 17 років включно у трьох вікових категоріях (далі — учасники):
|
Наказ Мінмолодьспорт «Про затвердження тестів і нормативів для проведення щорічного оцінювання фізичної підготовленості населення України» від 15.12.2016 № 4665 | Затверджено:
|
Чи була корисною стаття?
- :-((
- :-(
- :-|
- :-)
- :-))
Додати в корисне
ГОВОРИМО ПРО ВАЖЛИВЕ / ДЕРЖАВНА ІНСПЕКЦІЯ
Держнагляд: не карати — а допомогти
Багатьох із нас від слова «перевірка» беруть дрижаки, бо сприймаємо перевірні організації як каральні органи. А ще більше хвилюємося, метушимося, якщо у навчальний заклад їдуть працівники найголовнішої інстанції з перевірок — Державної інспекції навчальних закладів України. Та чи такий страшний вовк, як його малюють?
Руслан ГУРАК, голова Державної інспекції навчальних закладів України
Державна інспекція навчальних закладів (ДІНЗ) нікого не карає і не притягує до відповідальності. Маємо завдання, визначені нормативними документами, — перевіряти діяльність навчальних закладів, вивчати роботу управлінь та департаментів освіти. Виявляємо порушення в роботі навчального закладу і даємо рекомендації органу управління освіти (або власнику навчального закладу), як їх усунути. Проводимо моніторингові дослідження для вивчення тих чи тих питань, наприклад, у 2016 році промоніторили стан позашкільної освіти та презентували його результати на колегіях МОН та ДІНЗ, засіданнях із представниками педагогічної громадськості.
Повноваження ДІНЗ
ДІНЗ узагальнює практику застосування законодавства з питань, що належать до її компетенції, розробляє пропозиції щодо вдосконалення законодавчих актів, актів Президента України та Кабінету Міністрів України, нормативно-правових актів міністерств та в установленому порядку подає їх міністру освіти і науки України.
Розроблено проекти таких документів:
• типова програма комплексного вивчення стану функціонування системи освіти на регіональному рівні;
• критерії, за якими оцінюють ступінь ризику від провадження діяльності з надання освітніх послуг у системах дошкільної, загальної середньої та професійно-технічної та вищої освіти;
• уніфіковані форми актів перевірок навчальних закладів.
• типова програма комплексного вивчення стану функціонування системи освіти на регіональному рівні;
• критерії, за якими оцінюють ступінь ризику від провадження діяльності з надання освітніх послуг у системах дошкільної, загальної середньої та професійно-технічної та вищої освіти;
• уніфіковані форми актів перевірок навчальних закладів.
Також ДІНЗ:
- перевіряє навчальні заклади та інші суб’єкти господарювання щодо надання освітніх послуг з питань:
— організації навчально-виховної та науково-методичної роботи;
— використання педагогічного, науково-педагогічного потенціалу та матеріальних ресурсів;
— розвитку матеріально-технічної бази і соціальної сфери у визначених законом формах; - вивчає роботу органів управління освітою щодо реалізації ними державної політики у сфері освіти та ефективності управління підпорядкованими навчальними закладами;
- інспектує суб’єкти господарювання, щоб виявити порушення вимог законодавства щодо надання освітніх послуг і державних стандартів освіти та запобігти порушенням;
Державна інспекція навчальних закладів України є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра освіти і науки України та який реалізує державну політику у сфері здійснення державного нагляду (контролю) за діяльністю навчальних закладів
- здійснює методичне керівництво і координацію роботи органів управління освітою з питань організації та проведення контрольних заходів та атестації навчальних закладів;
- аналізує роботу навчальних закладів, інших суб’єктів господарювання щодо надання освітніх послуг, дотримання ними нормативно-правових актів у галузі освіти, стандартів, дає оцінку відповідності їх діяльності вимогам державних стандартів, вносить пропозиції щодо усунення негативних і поширення позитивних тенденцій у розвитку освіти та надання освітніх послуг;
- вживає необхідних заходів відповідно до законодавства для усунення виявлених порушень і недоліків;
- розглядає звернення громадян з питань, пов’язаних із діяльністю ДІНЗ тощо.
У 2016 році стартував пілотний проект з підготовки освітніх експертів ДІНЗ — представників навчальних закладів, яких ДІНЗ долучає до спільних перевірок. Мета проекту — підвищити кваліфікацію освітніх експертів, легалізувати їх статус та поліпшити якість і ефективність державного нагляду (контролю) у сфері освіти.
Принципи державного нагляду (контролю)
Відкритість, прозорість, плановість й системність — це основні принципи, яких дотримується ДІНЗ під час заходів державного нагляду (контролю).
Планові перевірки навчальних закладів до кінця року заборонені (ст. 2 ЗУ «Про тимчасові особливості здійснення заходів державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» від 03.11.2016 № 1728-VIII). Позапланові перевірки проводять за таких легітимних підстав:
• обгрунтовані скарги громадян про порушення їхніх конституційних прав суб’єктом надання освітніх послуг;
• заяви за власним бажанням самих суб’єктів надання освітніх послуг про проведення відповідних перевірок;
• судові рішення, летальні випадки, що безпосередньо пов’язані з діяльністю суб’єкта надання освітніх послуг.
• обгрунтовані скарги громадян про порушення їхніх конституційних прав суб’єктом надання освітніх послуг;
• заяви за власним бажанням самих суб’єктів надання освітніх послуг про проведення відповідних перевірок;
• судові рішення, летальні випадки, що безпосередньо пов’язані з діяльністю суб’єкта надання освітніх послуг.
Іншими принципами державного нагляду (контролю) є такі:
- рівність та гарантування прав і законних інтересів усіх суб’єктів господарювання, об’єктивність та неупередженість;
- неприпустимість проведення перевірок суб’єктів господарювання за анонімними та іншими безпідставними заявами, а також невідворотності відповідальності осіб за подання таких заяв;
- державний нагляд (контроль) лише за наявності підстав та в порядку, визначеному законодавством;
- неприпустимість дублювання повноважень органів державного нагляду (контролю) та здійснення заходів державного нагляду (контролю) різними органами державного нагляду (контролю) того самого питання;
- невтручання у діяльність суб’єкта господарювання, якщо вона здійснюється в межах законодавства;
- презумпція правомірності діяльності суб’єкта господарювання;
- орієнтованість державного нагляду (контролю) на запобігання правопорушенням у сфері господарської діяльності;
- недопущення встановлення планових показників чи будь-якого іншого планування щодо притягнення суб’єктів господарювання до відповідальності та застосування до них санкцій; здійснення державного нагляду (контролю) на основі принципу оцінки ризиків та доцільності.
Порушення у діяльності навчальних закладів
У 2016 році ДІНЗ провела 147 перевірок. Із них 45 — у дошкільних, загальноосвітніх, позашкільних та професійно-технічних навчальних закладах. Саме загальноосвітніх навчальних закладів перевірено 23.
Формами державного нагляду (контролю) є такі: ревізія, огляд, обстеження та ін., визначені законодавством
Більшість встановлених порушень у загальноосвітніх навчальних закладах пов’язані з:
- недотриманням вимог законодавства щодо кількості учнів для відкриття класів та організації екстернатної форми навчання;
- обліком та видачею документів про загальну середню освіту;
- невідповідністю матеріально-технічної та навчально-методичної бази вимогам Державного стандарту базової і повної загальної середньої освіти;
- залученням до викладання навчальних предметів педагогічних працівників, які не мають відповідної фахової освіти;
- створенням безпечних умов учасникам навчально-виховного процесу;
- невідповідністю структури гімназій і ліцеїв заявленому статусу, а також вимогам статті 9 Закону України «Про загальну середню освіту»;
- організацією конкурсного відбору дітей до спеціалізованих загальноосвітніх навчальних закладів;
- організацією навчання у спеціальних загальноосвітніх школах не за профілем захворювання дітей;
- залученням та використанням благодійних (добровільних) внесків і пожертв;
- оформленням установчих документів та веденням ділової документації.
Стаття до теми
Пам’ятайте: поінформований — значить озброєний. Тож для досягнення високих результатів, зокрема і під час перевірки вашого навчального закладу, відкидайте страх і продовжуйте так само професійно, самовіданно працювати.
Чи була корисною стаття?
- :-((
- :-(
- :-|
- :-)
- :-))
Додати в корисне
УПРАВЛЯЄМО ЯКІСТЮ ОСВІТИ / НЕПЕРЕРВНА ОСВІТА
Освітня платформа — середовище становлення успішного менеджера освіти
Неабияку роль в успішній діяльності відіграє якісно новий рівень управлінської компетентності. Чи можливо в умовах району знайти дієвий спосіб «виховувати» менеджерів освіти? Так! Про це свідчить досвід впровадження освітньої платформи
Тетяна ПИРОГ, завідувач Шевченківського районного методичного кабінету, смт Шевченкове, Харківська обл.
Для успішного розвитку навчального закладу бажання, старанності й відданості його керівника вже недостатньо. Школі потрібен професіонал, здатний без вказівки й примусу освоїти оновлений зміст освіти, впроваджувати освітні технології, форми та методи навчання, виховання й розвитку особистості й свідомо піклуватися про власну управлінську діяльність. Керівник має не так давати або виконувати розпорядження, як співпрацювати з усіма учасниками навчально-виховного процесу. При цьому йому слід залишатися лідером, який приймає одноосібні чіткі рішення, і менеджером, який організовує й стимулює професійну діяльність педагогічних працівників, вивчає попит на освітні послуги, організовує та забезпечує їх якість. Очолює колектив, який працює не над однією педагогічною проблемою, як раніше, а над цілісною концепцією освітньої практики.
Діяльність керівників навчальних закладів значно ускладнюється. Потрібно відійти від практики пасивного виконання формальних інструкцій і вказівок, не лише усвідомити необхідність власної активності й самостійності, а й докласти зусиль для досягнення цього.
Як розуміємо модель управлінської компетентності?
Щоб забезпечити єдину й об’єктивну систему підбору, просування, оцінювання й мотивування керівників-менеджерів навчальних закладів, ми розробили модель управлінської компетентності. Це не лише перелік професійних якостей з конкретними показниками їх прояву, а й своєрідна «заявка на підбір» — образ фахівця, який знадобиться в майбутньому. Приміром, якщо в діяльності навчального закладу заплановані зміни, а стратегічне мислення керівника не надто розвинуте, необхідно докласти зусиль, аби сформувати цю його компетенцію (рис. 1).
Рис. 1. Сутність управлінської компетентності
Модель управлінської компетентності керівника навчального закладу (рис. 2) складається з таких компонентів:
Рис. 2. Модель управлінської компетентності керівника навчального закладу
- теоретико-методичний — знання теорії й методології управління, концептуальних педагогічних і виховних систем, основ психолого-педагогічних і соціогуманітарних наук;
- практико-пізнавальний — наявність професійних знань, інтересів і запитів, формування й удосконалення інтелектуальних, практичних умінь і навичок, творче самовираження, самоосвіта;
- організаційно-технологічний — знання методів і прийомів управлінської діяльності, застосування новітніх методик і технологій, інноваційна, дослідно-експериментальна, наукова діяльність;
- професійно-особистісний — індивідуальні професійні здібності, ділові, моральні, світоглядні якості, ідеали, загальнокультурні норми.
Принциповим аспектом професіоналізму керівника навчального закладу є і його професійне мислення, для якого характерні такі ознаки:
- педагогічне бачення навколишнього світу;
- здатність до аналізування педагогічних й управлінських ситуацій з погляду їх практичного використання;
- гармонізація науково-предметних, світоглядно-методологічних, педагогічних, психологічних й управлінських знань і вмінь;
- розуміння внутрішнього світу, здібностей, мотивів вчинків учнів;
- гуманістичний світогляд;
- творчий потенціал й рефлекторні здібності загальнолюдського й особистісного характеру.
На жаль, є протиріччя між тим, що керівник має кваліфіковано управляти навчальним закладом, відповідаючи заявленим вимогам, і реальним рівнем підготовки до професійної управлінської діяльності. Зокрема, деякі керівники навчальних закладів так і не позбулися навичок тотального контролю, не набули лідерських якостей, прагнуть здебільшого до рутинної роботи з документами й розв’язання адміністративно-господарчих питань замість творчих пошуків. Не всі керівники навчальних закладів здатні приймати виважені й своєчасні управлінські рішення. Тобто є потреба змінити управлінський менталітет в освіті на сучасний — менеджерський. Досягнути такого перетворення можливо лише в умовах цілісної системи неперервної професійної освіти.
У чому суть освітньої платформи?
На нашу думку, освітня платформа — найефективніша форма організації післядипломної освіти керівників. Її функціонування істотно змінює сутність процесу підвищення кваліфікації. Так, проста послідовність орієнтовних форм навчання й самоосвіти трансформується в систему взаємодоповнювальних епапів інтенсивного розвитку особистісних і професійних якостей керівників. Такий підхід дає змогу їм не лише визначити рівень своїх знань умінь та навичок, але й виявити потенційні професійні потреби й можливості, отримати спеціальну післядипломну освіту для реалізації її надалі в практичній діяльності.
Це спонукало нас розробити на рівні району освітню платформу «Становлення сучасного менеджера освіти через розвиток управлінської компетентності» (далі — освітня платформа). Її мета частково виражена у назві. В основі ж здійснення науково-методичної роботи — диференційований підхід, який передбачає об’єднання керівників навчальних закладів у групи відповідно до визначеного рівня управлінської компетентності (табл. 1). Надалі кожна з таких груп отримує адресну допомогу в межах навчально-методичної роботи. Власне, у цьому й полягає основне завдання освітньої платформи.
Підвищення управлінської компетентності керівників навчальних закладів у процесі реалізації освітньої платформи грунтується на таких базових принципах, як демократизм, цілісність, варіативність, наступність, гуманізм та прогностичність.
Таблиця 1
Рівень управлінської компетенції керівників навчальних закладів
| Диференційовані групи | Характеристики |
|---|---|
| Творчий керівник | Має високий рівень управлінської компетентності. Постійно займається самоосвітою й самовдосконаленням. Володіє знаннями щодо ефективного управління та використовує їх у практичній діяльності. Неординарно й креативно розв’язує освітні проблеми. Орієнтується під час роботи на ефективність, підприємливість, досягнення згоди. Швидко реагує на зміни в освітньому середовищі. Здатний вести свій колектив до обраних перспектив, ламаючи стереотипи. Не боїться широко застосовувати інноваційні управлінські технології. Прагне сформувати педагогічний колектив з високим творчим інтелектуальним потенціалом, а очолюваний навчальний заклад зробити успішним і авторитетним. Менеджерські якості цілком відповідають сучасним суспільним вимогам |
| Успішний керівник | Має належний рівень управлінської компетентності. Підвищує професійну кваліфікацію й рівень управлінської компетентності, удосконалює здібності, знання й навички лише за наявності стимулювальних чинників. Швидко й правильно знаходить і приймає рішення, необхідні для розв’язання проблем під час організації навчально-виховного процесу. Забезпечує здоровий психологічний клімат у колективі, сприяє зростанню продуктивності праці, розвитку ініціативи педагогічних працівників. Достатньо «гнучкий» для провадження успішної управлінської діяльності, утім потребує удосконалення професійної компетентності |
| Керівник-виконавець | Має недостатній рівень управлінської компетентності. Не готовий до перспективного розвитку, а головним у своїй діяльності вважає розв’язання завдань поточного функціонування. Покладені на нього обов’язки й вказівки вищого керівництва виконує якісно і своєчасно. Дотримується традиційних форм і методів управління. Спрямовує свої дії здебільшого на збереження посади. Уникає розв’язання конфліктних ситуацій у колективі. Під час здійснення управлінської діяльності на засадах сучасного менеджменту освіти потребує постійного супроводу |
| Керівник-початківець | Має початковий рівень управлінської компетентності. Попри стаж роботи, навички управлінської діяльності не сформовані на тому рівні, що задовольнив би відповідні нормативні вимоги і потреби педагогічного колективу. Користується повагою серед колег, учнів та громадськості. Здатний налагодити комунікацію й підтримати здоровий психологічний клімат у колективі. Прагне до розвитку управлінських умінь і навичок. Потребує постійної допомоги під час здійснення управлінської діяльності й додаткової підготовки у сфері сучасного менеджменту |
Зауважимо, що важливим елементом організації методичної роботи в межах освітньої платформи є забезпечення взаємодії диференційованих груп (рис. 3) з метою обміну індивідуальним досвідом.
Очікувані результати реалізації освітньої платформи:
• створити результативну систему підвищення управлінської компетентності
• підвищити ефективність управлінської діяльності для забезпечення якісних показників навчально-виховного процесу
• розкрити творчий потенціал керівників навчальних закладів, необхідний для успішної самореалізації в освітньому просторі
• допомогти відійти від традиційного шкільного консерватизму під час організації діяльності навчального закладу
Як реалізувати освітню платформу?
Освітню платформу ми реалізовували за такими традиційними етапами:
- аналітико-діагностичний;
- підготовчий;
- діяльнісний.
Аналітико-діагностичний
Аналітико-діагностичний етап передбачає виявлення рівня управлінської компетентності керівників навчальних закладів. Для цього проводимо кількісно-якісний аналіз керівного корпусу.
Керівний корпус навчальних закладів району складається із 12 директорів загальноосвітніх навчальних закладів, 10 заступників директорів та 9 завідувачів дошкільних навчальних закладів. З них вищу педагогічну освіту мають 26 осіб — 84% від загального керівного складу навчальних закладів. При цьому кваліфікаційна категорія «спеціаліст вищої категорії» присвоєна 12 (39%) керівникам, «спеціаліст першої категорії» — 9 (29%), «спеціаліст другої категорії» — 10 (32%). А от стаж педагогічної роботи від п’яти років і більше мають 23 керівники, що становить 74% від їх загальної кількості.
Ефективність виконання керівниками посадових функцій (видів діяльності) оцінюємо за притаманними кожній з них критеріями:
- інформаційно-аналітична —
– інформаційне забезпечення управління навчальним закладом;
– рівень аналітичної культури; - мотиваційно-цільова —
– мотивування педагогічного колективу;
– цільове спрямування діяльності навчального закладу; - планово-прогностична —
– прогностичність планування діяльності навчального закладу;
– якість освітнього планування; - організаційно-розпорядча —
– створення організаційних структур;
– організація праці; - контрольно-діагностична —
– ефективність контролю за діяльністю навчального закладу;
– стан і результативність системи діагностування.
Для корекційно-регулятивної діяльності чітких критеріїв немає. Тому її оцінюємо за такими показниками, як координація діяльності та процесів у навчальному закладі відповідно до результатів контролю, своєчасність здійснення моніторингової політики управління, застосування інноваційних технологій, зв’язки із зовнішнім середовищем, спрямування колективу на формування іміджу навчального закладу тощо.
Оцінювання дало змогу визначити, наскільки управлінська діяльність керівників навчальних закладів району ефективна як за кожним видом діяльності, так і загалом.
Підготовчий
Зміст роботи на другому, підготовчому, етапі реалізації освітньої платформи полягає в об’єднанні керівників навчальних закладів у диференційовані групи відповідно до рівня їхньої управлінської компетентності.
Аби забезпечити кожну групу адресною допомогою, організовуємо діяльність за принципом модерації. Диференційовані групи очолюють модератори — методисти районного методичного кабінету, які, по суті, виконують роль посередників між керівниками навчальних закладів та змістом сучасної, актуальної інформації. Завдання кожного такого модератора — налагодити в групі позитивні взаємини, розподілити завдання, організовувати обговорення результатів і підбиття підсумків.
Завдяки ефективній модерації нам вдалося розв’язати проблему використання індивідуального управлінського досвіду керівників навчальних закладів. Позаяк взаємодія й спілкування членів диференційованих груп відбувається на засадах індивідуального та групового управлінського консультування та в межах методичних заходів, організованих відповідно до професійної компетентності й особистісних якостей керівників.
Як свідчить досвід, робота, організована саме в такий спосіб, забезпечує швидке й успішне проходження сходинок від «керівника-початківця» до «творчого керівника».
Діяльнісний
Мета діяльнісного етапу — відстежити динаміку професійного зростання керівників навчальних закладів та оцінити рівень їхньої управлінської компетентності. Для цього реалізуємо тематичний план колективно-групових форм методичної роботи, зорієнтований на диференційовані групи (табл. 2).
Таблиця 2
Тематичний план групових форм роботи з керівниками
| Керівник-початківець | Керівник-виконавець | Диференційовані групи | |
|---|---|---|---|
| Успішний керівник | Творчий керівник | ||
| Цільовий семінар «Сучасний керівник — сучасний навчальний заклад» | |||
| Навчальний модуль «Теорія і практика менеджменту в освіті» | |||
| Семінар-практикум на тему «Планування як функція управління навчальним закладом» Мета: • підвищувати професійну компетентність керівників щодо організації планування в навчальному закладі • опрацювати правила ведення ділової документації | Семінар-практикум на тему «Науково-методична проблема навчального закладу: принципи вибору та шляхи реалізації» Мета: • підвищувати ефективність навчально-виховного процесу шляхом реалізації науково-методичної проблеми закладу | Семінар-практикум на тему «Перспективне планування як один із видів стратегічного розвитку навчального закладу» Мета: • підвищувати професійну компетентність керівників щодо створення чіткої системи розвитку навчального закладу | Робота в динамічній творчій групі Мета: • підтримувати високий рівень управлінської майстерності колег, завдяки поширенню власного (успішного) досвіду діяльності • створити можливості для реалізації творчого потенціалу керівників навчальних закладів через залучення їх до проведення методичних заходів за участі різних диференційованих груп |
| Семінар-практикум на тему «Основи внутрішньошкільного контролю» Мета: • підвищувати професійну компетентність керівників навчальних закладів та їх заступників з навчально-виховної роботи щодо організації внутрішньошкільного контролю • опрацювати правила ведення книги внутрішньошкільного контролю | Семінар-практикум на тему «Управління процесами модернізації науково-методичної роботи в навчальному закладі» Мета: • підвищувати рівень теоретичної та методичної підготовки керівників навчальних закладів до організації науково-методичної роботи в навчальному закладі | Семінар-практикум на тему «Моніторинг як засіб діагностично-технологічного підходу до управління навчальним закладом» Мета: • підвищувати професійну компетентність керівників навчальних закладів щодо використання моніторингових досліджень в управлінській діяльності | |
| Семінар-практикум на тему «Науково-методична проблема навчального закладу: принципи вибору та шляхи реалізації» | Майстер-клас на тему «Внутрішньошкільний контроль: від теорії до практики» | Семінар-практикум на тему «Управління інноваційними процесами в сучасній школі» Мета: • підвищувати рівень знань керівників навчальних закладів щодо управління інноваційними процесами | |
| Семінар-практикум на тему «Управління процесами модернізації науково-методичної роботи в навчальному закладі» | Семінар-практикум на тему «Аксіоми самоосвіти керівника навчального закладу» Мета: • підвищувати професійну компетентність керівників навчальних закладів щодо організації самоосвітньої діяльності • сформувати орієнтовну структуру процесу управління самоосвітою засобами стимулювання й заохочення керівників навчальних закладів до самоосвіти | Творча майстерня «Формування позитивного іміджу сучасного навчального закладу — необхідна умова його функціонування» Мета: • привернути увагу до ролі керівника у формуванні позитивного іміджу навчального закладу • забезпечувати інформаційний та методичний супровід питань удосконалення умов для формування позитивного іміджу навчального закладу | |
| Семінар-практикум на тему «Моніторинг як засіб діагностично-технологічного підходу до управління навчальним закладом» Мета: • підвищувати професійну компетентність керівників щодо використання моніторингових досліджень в управлінській діяльності | Семінар-практикум на тему «Маркетинг в системі освіти. PR-стратегія навчального закладу та її інструментарій» Мета: • визначити основні напрями менеджменту в діяльності опорної школи зокрема та освітнього округу загалом | ||
| Семінар-практикум на тему «Аксіоми самоосвіти керівника навчального закладу» | Творча майстерня «Формування позитивного іміджу сучасного навчального закладу — необхідна умова його функціонування» | Фестиваль управлінської майстерності Мета: • поширювати ефективну практику управлінської діяльності керівників навчальних закладів | |
| Навчальний модуль «Психологія менеджменту освіти» | |||
| Тренінг на тему «Управлінський потенціал керівника навчального закладу та його складові» Мета: • розкрити поняття «управлінський потенціал» та визначити його складові • визначити рівень управлінського потенціалу, сильні сторони і обмеження, що перешкоджають здійснювати управлінську діяльність ефективно (кожен учасник визначає для себе) | |||
| Тренінг на тему «Цілепокладання та управління часом» Мета: • підвищувати ефективність управлінської діяльності керівників навчальних закладів • навчати – прийомів планування часу для досягнення поставлених цілей – ефективної організації діяльності – планування робочого часу та визначення пріоритетів під час роботи | |||
Тренінг на тему «Ухвалення управлінських рішень»
Мета: • розкрити особливості психологічної готовності керівників навчальних закладів до ухвалення управлінських рішень • ознайомлювати з методами діагностування психологічних характеристик, необхідних для ухвалення ефективних управлінських рішень • формувати уміння й навички ухвалення ефективних управлінських рішень • стимулювати психологічну готовність до ухвалення управлінських рішень | |||
| Семінар-практикум на тему «Ефективність різних стилів управління навчальним закладом» Мета: • розкрити поняття «стиль управління» • ознайомити з характеристиками основних стилів управління • провести діагностику стилів управління кожного учасника, визначити його сильні й слабкі сторони | |||
| Семінар-практикум на тему «Вплив психологічного клімату в навчальному закладі на ефективність управління» Мета: • розкрити роль психологічного клімату в забезпеченні ефективного управління навчальним закладом • ознайомити з методами аналізування й оцінювання соціально-психологічного клімату в колективі • визначити чинники, які сприятимуть поліпшенню психологічного клімату в колективі | |||
| Семінар-практикум на тему «Профілактика та подолання професійного стресу та синдрому «професійного вигорання» Мета: • актуалізувати установку на розвиток здатності до особистісної саморегуляції як важливого чинника запобігання професійному стресу й вигоранню • розвивати вміння й навички щодо діагностики, запобігання й подолання проявів професійного стресу та синдрому «емоційного вигорання» | |||
| Засідання круглого столу на тему «Освітня платформа. Аналіз. Підсумки. Перспективи» | |||
Насамкінець, зазначимо, що етапів реалізації освітньої платформи може бути більше, ніж три. Так, між підготовчим та діяльнісним виокремлюємо установчий етап, що дає змогу грунтовно й без поспіху розробити колективні форми методичної роботи для кожної диференційованої групи. Після завершення основної роботи на контрольно-аналітичному етапі проводимо комплексний аналіз результатів реалізації освітньої платформи.
Яких результатів досягли?
Отже, створення й реалізація на районному рівні освітньої платформи дає змогу забезпечити інтенсивний розвиток особистісних і професійних якостей керівників навчальних закладів. Кожен керівник, який пройшов навчання на освітній платформі, отримав й поглибив теоретичні знання, розширив й розвинув пізнавальні потреби та інтереси, засвоїв сучасні технології управління, навчання та виховання.
Як свідчить досвід, завдяки участі в освітній платформі керівники навчальних закладів швидко й успішно переходять до індивідуальної траєкторії управління, зміщують акценти контролю на кінцевий результат.
Новий стиль управління позначається і на якості знань учнів. Це засвідчують підсумки зовнішнього незалежного оцінювання, результати участі учнів в інтелектуальних змаганнях. Зрештою, зростання рівня управлінської компетентності має істотне значення під час атестації.
Чи була корисною стаття?
- :-((
- :-(
- :-|
- :-)
- :-))
Додати в корисне
Не прочитано
ВАЖЛИВІ СПРАВИ / ДПА
Контролюємо проведення державної підсумкової атестації: алгоритм дій нормативно-правова база
ОРГАН УПРАВЛІННЯ ОСВІТОЮ
Контролює дотримання навчальними закладами вимог до організації та проведення державної підсумкової атестації (ДПА, п. 4 розд. І Положення про державну підсумкову атестацію учнів (вихованців) у системі загальної середньої освіти, затвердженого наказом МОН від 30.12.2014 № 1547, далі — Положення про державну атестацію).
Контролює діяльність державних атестаційних комісій, створених за його погодженням у навчальному закладі (п. 1 розд. ІІІ Положення про державну атестацію).
Організовує діяльність апеляційних комісій. Їх створюють у місцевих органах управління освітою з кожного навчального предмета, з якого проводять ДПА (п. 1 розд. VІ Положення про державну атестацію).
Результати розгляду апеляційної заяви оформлюють протоколом засідання апеляційної комісії, на підставі якого місцевий орган управління освітою видає наказ
КЕРІВНИК НАВЧАЛЬНОГО ЗАКЛАДУ
Створює сприятливий психологічний клімат у навчальному закладі, налаштовує педагогічний колектив, учнів на успішну ДПА.
Створює учителям належні умови для перевірки робіт.
Контролює, чи своєчасно та правильно заповнено протокол державної підсумкової атестації (скачайте форму протоколу ДПА), а також класні журнали, особові справи учнів (вихованців), книги обліку і видачі документів про здобуття відповідного рівня освіти (п. 5 розд. ІІ Положення про державну атестацію).
Перевірте за допомогою тесту «Оцінювання навчальних досягнень учнів: ДПА 2016/2017», чи добре ви знаєте порядок проведення ДПА
Видає накази, на підставі рішення педагогічної ради, про:
• перенесення строку ДПА учнів, які хворіли під час її проведення (п. 9 розд. ІІ Положення про державну атестацію);
• звільнення учнів від ДПА (п. 7 розд. V Положення);
• допуск експертів до ДПА (п. 42 розд. ІV Положення про екстернат у загальноосвітніх навчальних закладах, затвердженого наказом МОН від 19.05.2008 № 431, далі — Положення про екстернат).
• перенесення строку ДПА учнів, які хворіли під час її проведення (п. 9 розд. ІІ Положення про державну атестацію);
• звільнення учнів від ДПА (п. 7 розд. V Положення);
• допуск експертів до ДПА (п. 42 розд. ІV Положення про екстернат у загальноосвітніх навчальних закладах, затвердженого наказом МОН від 19.05.2008 № 431, далі — Положення про екстернат).
Не допускає втручання у ДПА та визначення її результатів осіб, які не є членами державної атестаційної комісії (п. 1 розд. ІІІ Положення про державну атестацію).
Контролює оцінювання навчальних досягнень учнів.
Оцінки з навчальних предметів за семестри, рік, результати ДПА переводять у бали відповідно до Критеріїв цінювання навчальних досягнень учнів (вихованців) у системі загальної середньої освіти, затверджених наказом Монмолодьспорту від 13.04.2011 № 329).
Контролює дотримання розкладу консультацій і ДПА.
Голови та члени державних атестаційних комісій є відповідальними за дотримання порядку проведення ДПА та об’єктивність її оцінювання (п. 2 розд. ІІІ Положення про державну атестацію).
Доводить до відома колективу та батьків результати ДПА.
Аналізує результати ДПА, обговорює їх з педагогічним колективом.
КОЛЕКТИВ НАВЧАЛЬНОГО ЗАКЛАДУ
Заповнюють протокол державної підсумкової атестації, класні журнали, особові справи учнів (вихованців), книгу обліку і видачі документів про здобуття відповідного рівня освіти (п. 5 розд. ІІ Положення про державну атестацію).
Результати ДПА не враховують під час виставлення річних оцінок з навчальних предметів, з яких учень (вихованець) її проходить.
Виставляють бали за ДПА в класному журналі у колонці «ДПА» без зазначення дати після колонки «Річна» та у додатки до свідоцтв про базову загальну середню освіту, атестатів про повну загальну середню освіту у графі «Державна підсумкова атестація».
Особам, звільненим від ДПА за станом здоров’я, у додатку до атестата замість оцінки пишують «Звільнений» чи «Звільнена».
Педагогічна рада на підставі медичних довідок ухвалює рішення про:
• перенесення строку ДПА учнів, які хворіли під час її проведення (п. 9 розд. ІІ Пложення про державну атестацію);
• звільнення учнів від ДПА (п. 7 розд. V Положення про державну атестацію);
• допуск екстерна до ДПА (п. 4.2 розд. ІV Положення про екстернат).
• перенесення строку ДПА учнів, які хворіли під час її проведення (п. 9 розд. ІІ Пложення про державну атестацію);
• звільнення учнів від ДПА (п. 7 розд. V Положення про державну атестацію);
• допуск екстерна до ДПА (п. 4.2 розд. ІV Положення про екстернат).
Оцінюють навчальні досягнення учнів, використовуючи за потреби інші затверджені керівником навчального закладу та погоджені з органом управління освітою системи оцінювання навчальних досягнень учнів.
Результати ЗНО зазначають у відомостях результатів ДПА за освітній рівень повної загальної середньої освіти, проведеної у формі ЗНО. Їх передають загальноосвітнім навчальним закладам в електронному вигляді у терміни, визначені Календарним планом підготовки та проведення у 2017 році ЗНО результатів навчання, здобутих на основі повної загальної середньої освіти.
УЧНІ
Виконують завдання атестаційної роботи на аркушах зі штампом навчального закладу або на спеціальному бланку відповідей, розробленому навчальним закладом.
У чистовому варіанті атестаційної письмової роботи виправлення (крім лексичних, орфографічних помилок) вважаються помилкою
Подають за потреби апеляційну заяву (п. 3 розд. VІ Положення про державну атестацію).
БАТЬКИ
Надають медичну довідку про хворобу дитини, якщо вона через неї не проходить ДПА.
Контролюють, щоб дитина пройшла ДПА у строки, встановлені педагогічною радою та визначені у наказі керівника (п. 9 розд. ІІ Положення про державну атестацію).
Представники батьківського комітету (ради) навчального закладу за потреби звертаються до керівника навчального закладу з письмовою заявою про присутність представника від батьків під час ДПА. Її подають не менше як за три дні до початку ДПА (п. 6 розд. ІІІ Положення про державну атестацію).
Подають за потреби апеляційну заяву (п. 3 розд. VІ Положення про державну атестацію).
Підготовувала Олена СВЯТЕНКО, головний спеціаліст відділу загальної середньої освіти та інклюзивного навчання Департаменту освіти і науки, молоді та спорту виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації)
Матеріали для завантаження:
- Форма протоколу ДПА.doc 61 КБ
Чи була корисною стаття?
- :-((
- :-(
- :-|
- :-)
- :-))
Додати в корисне
Не прочитано
ВАЖЛИВІ СПРАВИ / ДПА
Поради учням щодо складання державної підсумкової атестації
До складання
Підготуйте своє робоче місце вдома: приберіть зі столу все зайве, зручно розмістіть потрібні програми, навчальні посібники, зошити, папір, ручки, олівці тощо.
Складіть план підготовки до державної підсумкової атестації (ДПА) на кожний день, чітко визначте обсяг матеріалу, який ви вивчатимете (розділ, тема тощо).
Під час підготовки до ДПА з будь-якого навчального предмета структуруйте матеріал за допомогою планів, схем. Робіть це у письмовому вигляді. Адже досить часто буває так: вам здається, що ви все знаєте, пам’ятаєте, а коли починаєте відповідати — ваша відповідь виходить уривчастою, фрагментарною.
Перегляньте спочатку весь матеріал і раціонально сплануйте його вивчення: наприклад, якщо потрібно вивчити 100 питань за чотири дні, то у перші два дні вивчіть 70% усього обсягу, третього дня — решту питань, четвертого — повторіть вивчене. При цьому складні питання чергуйте з простішими.
Розпочніть заняття з найважчого матеріалу, який знаєте найгірше. Якщо не можете щось згадати, запишіть на аркуші запитання, які ви можете поставити учителю під час консультації.
Намагайтеся зрозуміти матеріал, що вивчаєте, а не механічно його запам’ятовувати.
Не вивчайте новий матеріал безпосередньо перед ДПА, робіть це заздалегідь.
Пам’ятайте, що інформація, одержана на консультації перед ДПА, буде корисною для вас.
Не забудьте під час консультації поставити педагогу ті запитання, які вас найбільше хвилюють.
Робіть шпаргалки за бажанням, це сприяє закріпленню знань, однак пам’ятайте, що користуватися ними під час ДПА не можна.
Проговоріть батькам плани своїх відповідей на запитання.
Повторіть плани відповідей на запитання напередодні ДПА, акцентуйте увагу на найважчих.
Не забудьте прийти на консультацію.
Відпочиньте за два-три дні до ДПА.
Ляжте раніше спати напередодні ДПА, а ранок у жодному разі не розпочинайте «зубрінням».
Чергуйте заняття і відпочинок під час усього періоду підготовки до ДПА.
Не думайте про те, що не впораєтесь із завданнями, навпаки подумки уявляйте собі картину успіху.
Прийдіть на ДПА завчасно.
Під час складання
Усної ДПА:
• візьміть білет, назвіть його номер;
• сядьте на місце, заспокойтеся;
• прочитайте завдання;
• зосередьтесь і спробуйте зрозуміти зміст завдань;
• складіть детальний план відповіді, запишіть важливі визначення, формули, схеми;
• готуючи конспект відповіді, не намагайтеся записати все слово в слово. Відшліфуйте і зафіксуйте першу фразу своєї відповіді, яка має бути змістовною і стилістично бездоганною;
• пам’ятайте, що таблиці, плакати тощо, що є у вашому розпорядженні під час державної підсумкової атестації, — це ваші помічники, тому що у них міститься значна частина інформації, необхідної для відповіді;
• починайте відповідь з оголошення її плану. У цьому випадку екзаменатор з перших хвилин оцінить не тільки коло питань, що ви будете розглядати, а й вашу здатність логічно мислити та грамотно будувати відповідь;
• висловлюйтеся логічно;
• супроводжуйте відповідь узагальненнями, викладом закономірностей;
• тримайтеся впевнено, відповідайте чітко, але неголосно;
• намагайтеся, щоб ваша відповідь на кожне запитання тривала не більше 5–7 хвилин;
• не виправдовуйтеся, якщо ви допустили у відповіді неточність. Проаналізуйте свою помилку, спробуйте показати екзаменаторам, що ця помилка випадкова і надалі ви її не допустите. Будьте спокійними. У такій ситуації лише ясність і чіткість вашого мислення допоможуть спростувати негативний ефект помилки;
• не хвилюйтеся, якщо не знаєте, як відповідати на запитання, спробуйте зібратися з думками. Згадайте все, що стосується даної теми;
• не говоріть відразу, що не можете відповісти на запитання, це відчуття може бути помилковим.
Письмової ДПА:
• не сподівайтеся на допомогу екзаменатора, якщо вам не зрозумілий текст завдання. Екзаменатор має право давати пояснення, якщо текст завдання погано надрукований;
• почніть розв’язувати найлегше, на вашу думку, завдання. Заплутана умова ще не говорить про складність завдання. Зберіться з думками та починайте працювати. У вас все вийде!;
• не зациклюйтеся на тому завданні, яке не можете розв’язати, спробуйте розв’язати інше. Можливо, успіх розв’язання легшого завдання додасть вам упевненості, і ви зможете впоратися зі складнішим.
Будьте уважними, запам’ятайте вказівки учителя щодо підписання роботи, заповнення певних бланків (якщо це необхідно) та виконання завдань.
Сконцентруйтеся після організаційних моментів — для вас тепер є лише текст завдань і час для їх виконання.
Прочитайте завдання двічі і обов’язково до кінця, зрозумійте, що від вас вимагається.
Не поспішайте, оскільки можете неправильно зрозуміти умови завдань.
Думайте лише про виконання того завдання, яке виконуєте, а не всіх відразу.
Перевірте виконане завдання.
Прислухайтеся до своєї інтуїції.
Після складанння
Зателефонуйте батькам. Пам’ятайте, що вони хвилюються за вас.
Проаналізуйте ваші помилки, щоб не припуститися їх у майбутньому.
Відпочиньте у цей день, а вже з наступного починайте готуватися до ДПА з іншого навчального предмета.
Під час підготовки до ДПА з іншого навчального предмета врахуйте вже набутий вами досвід.
Чи була корисною стаття?
- :-((
- :-(
- :-|
- :-)
- :-))
Не прочитано
ВАЖЛИВІ СПРАВИ
Поради батькам учнів щодо складання державної підсумкової атестації
До складання
Ознайомтеся з порядком проведення державної підсумкової атестації (ДПА) учнів.
З’ясуйте бажання дітей щодо вибору навчального предмета, з якого вони складатимуть ДПА.
Почніть готувати свою дитину до ДПА завчасно, однак не будьте нав’язливими.
Поділіться з дитиною своїм досвідом складання іспитів.
Пам’ятайте, що дитина може сама вибирати час для підготовки до ДПА.
Будьте готові, не лише вислухати плани відповідей дитини на запитання ДПА, а й щось підказати їй.
Стежте за тим, щоб ваша дитина чергувала заняття та відпочинок (наприклад, 40 хвилин навчається, 10 — відпочиває).
Не забудьте, що дитині напередодні ДПА необхідно відпочити: ввечері після закінчення заняття прогулятися на свіжому повітрі, прийняти душ, раніше лягти спати.
Підтримайте дитину. Це додасть їй впевненості у своїх силах.
Під час складання
Будьте впевнені у знаннях вашої дитини.
Не хвилюйтеся, тому що зайве хвилювання заважатиме не лише вам, а й дитині, адже вона відчуватиме ваш неспокій.
Не відволікайте дитину телефонними дзвінками, вона сама вам зателефонує!
Після складання
Підтримайте дитину незалежно від результатів ДПА.
Порадьте, як раціонально розподілити час, готуючись до ДПА з інших навчальних предметів.
Чи була корисною стаття?
- :-((
- :-(
- :-|
- :-)
- :-))
Не прочитано
УНИКАЄМО ПОМИЛОК / ДПА
Орієнтовні вимоги до проведення державної підсумкової атестації учнів (вихованців) у системі загальної середньої освіти у 2016/2017 навчальному році*
* Витяг із листа МОН «Про проведення державної підсумкової атестації у загальноосвітніх навчальних закладах, у 2016/2017 навчальному році» від 13.03.2017 № 1/9-149. Із цим листом та іншими нормативними документами, офіційними роз’ясненнями ви можете ознайомитись в е-журналі «Практика управління закладом освіти»
<...>
Атестація у загальноосвітніх навчальних закладах І і ІІ ступенів проводиться за місцем навчання у письмовій формі.
Завдання для проведення атестації укладають вчителі навчального закладу, відповідно до затверджених Міністерством освіти і науки України орієнтовних вимог до змісту атестаційних завдань, і затверджує керівник навчального закладу. Завдання мають відповідати державним вимогам до рівня загальноосвітньої підготовки учнів, визначеним навчальними програмами, затвердженими Міністерством освіти і науки України.
У школах (класах), у яких вивчення предметів здійснюється мовами національних меншин чи іноземними мовами, атестацію можуть складати мовою вивчення предмета.
У загальноосвітніх навчальних закладах І ступеня атестація проводиться з трьох предметів:
- українська мова;
- літературне читання;
- математика.
У загальноосвітніх навчальних закладах з навчанням або вивченням мов національних меншин учні можуть додатково проходити атестацію з четвертого предмета: мови національної меншини. Рішення про проведення атестації з мови національної меншини приймається педагогічною радою на підставі письмових звернень батьків (одного із батьків) або їх законних представників і затверджується наказом керівника навчального закладу.
У загальноосвітніх навчальних закладах ІІ ступеня атестація проводиться з трьох предметів:
- українська мова;
- математика;
- предмет за вибором педагогічної ради навчального закладу з одного з зазначених навчальних предметів: українська література, зарубіжна література, іноземна мова (залежно від навчального закладу), історія України, всесвітня історія, правознавство (практичний курс), географія, біологія, хімія, фізика, інформатика.
Рішення педагогічної ради щодо вибору третього предмета для проходження атестації затверджується наказом керівника навчального закладу до 05 квітня 2017 року.
У загальноосвітніх навчальних закладах з навчанням або вивченням мов національних меншин третім предметом для проходження атестації можуть бути мова національної меншини або інтегрований курс «Література».
Атестація випускників загальноосвітніх навчальних закладів ІІІ ступеня проводиться у формі зовнішнього незалежного оцінювання (ЗНО) з 23 травня по 16 червня 2017 року згідно з графіком, затвердженим наказом Міністерства освіти і науки України від 31.08.2016 № 1055 «Про затвердження Календарного плану підготовки та проведення у 2017 році зовнішнього незалежного оцінювання результатів навчання, здобутих на основі повної загальної середньої освіти», з трьох предметів:
- українська мова;
- математика або історія України (період ХХ-початок ХХІ століття); випускники можуть обирати один з цих двох навчальних предметів незалежно від профілю навчального закладу;
- предмет за вибором учня з одного з зазначених навчальних предметів: біологія, хімія, фізика, географія, іноземна мова (англійська, або німецька, або іспанська, або французька мова — залежно від того, яка іноземна мова вивчалась у старшій школі), математика, історія України (період ХХ-початок ХХІ століття). Учні, які другим предметом для проходження ДПА обрали математику, можуть обрати для проходження ДПА з третього предмета історію України і навпаки.
У загальноосвітніх навчальних закладах з навчанням або вивченням мов національних меншин проведення атестації з навчального предмета «Мова національної меншини» здійснюється відповідно до вимог наказу Міністерства освіти і науки України від 20.10.2016 № 1272 щодо Переліку навчальних предметів, з яких у 2016/2017 навчальному році проводитиметься державна підсумкова атестація випускників загальноосвітніх навчальних закладів ІІІ ступеня, затвердженому наказом МОН від 20.10.2016 № 1272, у редакції наказу МОН від 30.12.2016 № 1696.
Інформацію про порядок реєстрації та графік проведення ЗНО розміщено на офіційному сайті Українського центру оцінювання якості освіти (testportal.gov.ua).
Для визначення оцінок за ДПА зараховуватимуться результати всіх завдань сертифікаційної роботи ЗНО або частини з них (залежно від навчального предмета). Інформацію про перелік завдань, результати виконання яких зараховуватимуться як оцінка за ДПА, можна отримати на офіційному сайті Українського центру оцінювання якості освіти.
Випускникам загальноосвітніх навчальних закладів, які у поточному навчальному році (з 01 червня 2016 року по 01 червня 2017 року) отримали міжнародний сертифікат (диплом) мовного іспиту Deutches Sprachdiplom (DSD), Österreichisches Sprachdiplom Deutsch (ÖSD), Goethe-Zertifikat B1, Goethe-Zertifikat B2 — німецька мова; DELF/DALF — французька мова; IELTS, TOEFL, Cambridge English Language Assessment, Pearson Test of English (PTE — англійська мова; D.E.L.E. — іспанська мова) рівня B-1 — для загальноосвітніх навчальних закладів, B-2 — для спеціалізованих шкіл з поглибленим вивченням іноземних мов, результати зазначених іспитів (за бажанням випускника) зараховуються як результати атестацію і у додаток до атестата про повну загальну середню освіту виставляється атестаційна оцінка з іноземної мови 12 балів. Випускники, які вже отримали міжнародний сертифікат (диплом) мовного іспиту, але зареєструвалися для проходження атестацію з іноземної мови у формі ЗНО, мають до 31 березня 2017 року внести відповідні зміни до реєстраційних даних, звернувшись за допомогою до особи, відповідальної за реєстрацію у навчальному закладі. Випускники, які не внесуть відповідні зміни, проходять атестацію з іноземної мови у формі ЗНО.
Випускникам, які отримують міжнародний сертифікат (диплом) мовного іспиту рівня В-1, В-2 у період з 31 березня до 01 червня 2017 року і які проходитимуть атестацію з іноземної мови у формі ЗНО, у додаток до атестата про повну загальну середню освіту (за зверненням випускника) виставляється атестаційна оцінка з іноземної мови 12 балів.
<...>
Учні (вихованці), які проживають на тимчасово окупованій території, проходять атестацію у Міжнародній українській школі або іншому навчальному закладі системи загальної середньої освіти України, що розташовані поза тимчасово окупованою територією або в навчальних закладах, що перемістилися з такої території. Громадянам України, які проживають на тимчасово окупованій території, надається право пройти атестацію екстерном. При цьому атестацію мають можливість пройти особи, які зараховані на екстернатну форму навчання.
Учні (вихованці), які хворіли під час проведення атестації, та учні (вихованці), які не з’явилися для проходження атестації або не взяли участь під час і основної, і додаткової сесії ЗНО з певного навчального предмета, результат якого зараховується як оцінка за атестацію, через поважні причини, зобов’язані надати довідку, на підставі якої рішенням педагогічної ради загальноосвітнього навчального закладу та відповідним наказом його керівника їм надається право пройти атестацію в строки визначені навчальним закладом за завданнями, укладеними навчальними закладами.
Учні (вихованці), які тимчасово навчалися за кордоном і повернулися в Україну після проведення атестації, проходитимуть атестацію в строки визначені навчальним закладом за завданнями, укладеними навчальними закладами.
<...>
Оформлення атестаційної роботи (зразок)
Атестаційна роботу оформлюють письмово на аркушах зі штампом школи, дотримуючись вимог оформлення письмових робіт, до прикладу:
Робота
на державну підсумкову атестацію
з української мови за курс початкової (основної) школи
учня (учениці) 4(9) класу
(прізвище, ім’я, по батькові у формі родового відмінка)
На другій сторінці на перших двох рядках записують вид роботи та назву тексту, до прикладу:
Диктант
Тарас Шевченко
У верхній лівій частині титульної сторінки подвійного аркуша ставиться штамп загальноосвітнього навчального закладу. На ньому зазначається дата, до прикладу: 05.06.2016 р.
Підписують роботу у сьомому рядку титульної сторінки.
<...>
Директор департаменту
загальної середньої
та дошкільної освіти Ю. Г. Кононенко
загальної середньої
та дошкільної освіти Ю. Г. Кононенко
Чи була корисною стаття?
- :-((
- :-(
- :-|
- :-)
- :-))
Не прочитано
ГЛОСАРІЙ
Державна підсумкова атестація: основні терміни та поняття
- Апеляційна заява — це заява, яку протягом трьох робочих днів після оголошення результатів державної підсумкової атестації подають до районної (міської) апеляційної комісії для оскарження процедури проведення та результатів атестації.
Відповідно до пункту 2 розділу VI Положення про державну підсумкову атестацію учнів (вихованців) у системі загальної середньої освіти, затвердженого МОН від 30.12.2014 № 1547
- Державна атестаційна комісія — це комісія, що відповідає за дотримання порядку проведення атестації та об’єктивність її оцінювання. Її створюють в навчальному закладі за погодженням з місцевими органами управління освітою не пізніше ніж за два тижні до початку атестації.
Відповідно до пунктів 1-2 розділу ІІІ Положення про державну підсумкову атестацію учнів (вихованців) у системі загальної середньої освіти, затвердженого МОН України від 30.12.2014 № 1547
- Державна підсумкова атестація — це форма контролю відповідності державним вимогам освітнього рівня випускників загальноосвітніх навчальних закладів I, II, III ступенів та професійно-технічних навчальних закладів, що надають повну загальну середню освіту.
Відповідно до пункту 2 розділу І Положення про державну підсумкову атестацію учнів (вихованців) у системі загальної середньої освіти, затвердженого МОН України від 30.12.2014 № 1547
- Зовнішнє незалежне оцінювання — це оцінювання результатів навчання, здобутих на певному освітньому рівні, з метою контролю їх відповідності державним вимогам та забезпечення права осіб на рівний доступ до освіти.
Відповідно до пунктів 1-2 Порядку проведення зовнішнього незалежного оцінювання та моніторингу якості освіти, затвердженого постановою КМУ від 25.08.2004 № 1095
- Оцінювання — це процес порівняння досягнутого учнями рівня володіння знаннями, уміннями й навичками з еталонними вимогами, описаними в навчальній програмі.
Зайченко І. «Педагогіка», К., 2008
- Педагогічна рада — це постійно діючий колегіальний орган управління загальноосвітнім навчальним закладом, головою якого є керівник закладу.
Відповідно до пункту 96 Положення про загальноосвітній навчальний заклад, затвердженого постановою КМУ від 27.08.2010 № 778
Чи була корисною стаття?
- :-((
- :-(
- :-|
- :-)
- :-))
Додати в корисне
ОРГАНІЗОВУЄМО ОСВІТНІЙ ПРОЦЕС / УНИКАЄМО ПОМИЛОК ПРИ ЗАРАХУВАННІ
Зараховуємо учня до навчального закладу: 6 порад, щоб уникнути помилок
Олена Святенко, головний спеціаліст відділу загальної середньої освіти Департаменту освіти і науки, молоді та спорту виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації)
СПЕЦІАЛІСТИ РАДЯТЬ
- Складіть список документів, необхідних для зарахування.
- Затвердіть форму заяви про зарахування.
- Визначте години прийому.
- Створіть комфортні умови для співбесіди з дитиною.
- Зареєструйте прийняті документи.
- Аргументуйте відмову зарахувати дитину.
Зараховувати у навчальний заклад керівник може як дітей, які йдуть у перший клас, так і учнів, які переходять у той чи той клас з іншого навчального закладу. Іноді керівник не зараховує учня. Це рішення він може прийняти, якщо учень не склав вступне випробування, якщо класи переповнені тощо. У такому випадку керівник має обгрунтувати своє рішення. Щоб правильно вчинити в обох варіантах, пропонуємо 6 порад, що допоможуть оформити зарахування учня до навчального закладу й уникнути конфліктів з батьками, якщо ви прийняли рішення відмовити у зарахуванні.
Порада 1. Складіть список документів, необхідних для зарахування
Згідно з пунктом 22 Положення про загальноосвітній навчальний заклад, затвердженого постановою КМУ від 27.08.2010 № 778 (далі — Положення № 778), для зарахування учня до закладу батьки або особи, які їх замінюють, подають такі документи, як-от:
- заява на ім’я директора навчального закладу;
- медична довідка встановленого зразка — форма № 086-1/0, затверджена наказом МОЗ «Про удосконалення медичного обслуговування учнів загальноосвітніх навчальних закладів» від 16.08.2010 № 682;
- копія свідоцтва про народження дитини;
- особова справа — для дітей, які вступають до будь-якого класу, окрім першого;
- документ про відповідний рівень освіти — для тих, хто вступає до навчального закладу III ступеня.
Іноземні громадяни та особи без громадянства додатково подають нотаріально завірений переклад документів, складених іноземною мовою.
Батьків надають додаткові документи, якщо прізвище когось із них за паспортом не збігається з прізвищем дитини у свідоцтві про народження. У такому випадку батьки підтверджують спорідненість документом РАЦСу про зміну прізвища або надають свідоцтво про шлюб.
Вимагати довідки з місця роботи батьків або осіб, які їх замінюють, довідки про їхню заробітну плату або дані про рівень розвитку дитини та її готовності до навчання керівник навчального закладу не має права.
Опікуни надають документи, видані відповідними органами влади. Це може бути акт органу опіки та піклування про призначення опікуном.
Порада 2. Затвердіть форму заяви про зарахування
Нормативно встановленої форми заяви про зарахування учня до навчального закладу немає. Тому, якщо орган управління освітою її не затвердив, розробіть зразок самостійно. У пригоді вам стане приклад оформлення, наведений у Додатку 1.
У заяві батьки або особи, які їх замінюють, мають вказати такі дані:
- ПІБ, дата і місце народження дитини;
- ПІБ батьків дитини або осіб, які їх замінюють;
- адреса місця проживання дитини, її батьків або осіб, які їх замінюють;
- контактні номери телефонів.
У формі заяви передбачте фразу про згоду на обробку персональних даних.
Крім того, ознайомте батьків або осіб, які їх замінюють, зі Статутом навчального закладу, ліцензією на освітню діяльність (лише приватні навчальні заклади), програмами та іншими документами, які регламентують роботу навчального закладу і встановлюють права та обов’язки учнів.
У кінці заяви батьки або особи, які їх замінюють, мають указати дату складання заяви і поставити особистий підпис.
Порада 3. Визначте години прийому
Виокреміть у своєму графіку роботи години для прийому батьків.
Інформацію щодо прийому заяв про зарахування дітей розмістіть на сайті навчального закладу. Не забудьте вказати час прийому і дотримуйтеся графіка.
Для батьків майбутніх першокласників організуйте збори. На них поясніть, як підготувати дитину до навчання та дайте відповіді на запитання, які турбують батьків або осіб, що їх замінюють.
Стаття до теми
Порада 4. Створіть комфортні умови для співбесіди з дитиною
Зарахування дітей, які вступають до першого класу спеціалізованої школи (школи-інтернату), проводять протягом періоду, визначеного навчальним закладом, після співбесіди з дитиною у присутності її батьків або осіб, які їх замінюють. Це визначено пунктом 3.1 Інструкції про порядок конкурсного приймання дітей (учнів, вихованців) до гімназій, ліцеїв, спеціалізованих шкіл (шкіл-інтернатів), затвердженої наказом МОН від 19.06.2003 № 389 (далі — Інструкція № 389).
Керівник навчального закладу несе персональну відповідальність за дотримання вимог Інструкції № 389.
На співбесіді дитина виконує спеціальні діагностичні завдання для перевірки рівня її загального розвитку, функціональної готовності до систематичного навчання та здатності до вивчення дисциплін відповідно до спеціалізації закладу.
Завдання для співбесіди розробляє педагогічна комісія на основі матеріалів, запропонованих центрами практичної психології та соціальної роботи (психологічними службами), а затверджуєкерівник навчального закладу за погодженням із відповідним органом управління освітою.
Тож проконтролюйте, щоб під час співбесіди конкурсна комісія не перевіряла знання та уміння дитини понад обсяги державних вимог. Не можна перевіряти також уміння читати, писати, рахувати тощо.
Співбесіда має тривати не більше 30 хв. Це регламентовано пунктом 3.3 Інструкції № 389. При цьому педагогічна комісія має проводити її в доброзичливій атмосфері й обов’язково у присутності батьків або осіб, які їх замінюють. Це допоможе дитині подолати хвилювання й не розгубитися.
Під час зарахування дітей до навчального закладу необхідно дотримуватися вимог Закону України «Про засади державної мовної політики» від 03.07.2012 № 5029-VI. Частина 3 статті 29 закону передбачає, що потреба громадян у мові навчання визначається в обов’язковому порядку за заявами про мову навчання. Їх подають батьки або особи, які їх замінюють, під час вступу
Чисельність педагогічної комісії для співбесіди з дитиною, яка вступає до першого класу спеціалізованої школи (школи-інтернату), не може перевищувати трьох осіб, включно з практичним психологом. Адже присутність більшої кількості чужих людей може злякати дитину.
Під час співбесіди члени педагогічної комісії делікатно, в жодному разі не тиснучи на дитину, вивчають її індивідуальні особливості з метою найефективнішого впливу на її всебічний розвиток та виховання у процесі навчання після зарахування до першого класу.
Порада 5. Зареєструйте прийняті документи
Скопіюйте документи, які вам надали батьки дитини або особи, які їх замінюють. Відтак зафіксуйте прийняті документи в Журналі реєстрації вхідної документації.
У зв’язку із запровадженням Інформаційної системи управління освітою — ІСУО — батьків або осіб, які їх замінюють, потрібно ознайомити з правами щодо місцезнаходження та використання електронної бази персональних даних їхньої дитини. Це регламентує постанова КМУ «Про створення Єдиної державної електронної бази (ЄДЕБО) з питань освіти» від 13.07.2011 № 752.
Навчальний заклад не має права без попередження батьків або осіб, які їх замінюють, заносити дані про дітей до єдиної електронної бази, надавати будь-яку інформацію про дітей із цієї бази іншим особам або організаціям, крім випадків, передбачених законодавством.
Стаття до теми
На прохання батькам або осіб, що їх замінюють, можна видати розписку про отримання документів із підписом відповідальної особи та завірену печаткою навчального закладу. У ній зазначте реєстраційний номер заяви й перелік документів та їх копій.
Порада 6. Аргументуйте відмову зарахувати дитину
Батьки хочуть, щоб їхні діти навчалися у престижному навчальному закладі, у досвідчених учителів, ще й недалеко від дому. Однак такий пазл складається не завжди. Керівник у деяких випадках має право не зарахувати дитину до школи.
Аби уникнути конфліктних ситуацій, відмовляючи зарахувати дитину до навчального закладу, наведіть переконливі аргументи.
Переповнені класи
У навчальний заклад не можна зарахувати дитину, якщо в класі немає вільних місць. Відповідно до статті 14 Закону України «Про загальну середню освіту» від 13.05.1999 № 651-XIV (далі — Закон № 651-XIV) наповнюваність класів загальноосвітніх навчальних закладів не має перевищувати 30 учнів.
Замалі приміщення
За максимальної наповненості класів загальноосвітніх шкіл на 1 учня має припадати така площа приміщень:
- 2,0 кв. м — класних приміщень, універсальних навчальних та спеціалізованих кабінетів загальноосвітнього циклу,
- 2,4 кв. м — лабораторій з природничих наук.
Про це йдеться в додатку 2 до Державних санітарних правил і норм влаштування, утримання загальноосвітніх навчальних закладів та організації навчально-виховного процесу ДСанПіН 5.5.2.008-01 від 05.06.2001 № 1/12-1459. Тож ви не лише маєте право, а й зобов’язані відмовити батькам у разі, якщо шкільні приміщення не розраховані на велику кількість учнів.
Дитина не склала вступне випробування
Відповідно до пункту 1.1 Інструкції № 389, приймання дітей до гімназій, ліцеїв, спеціалізованих шкіл (шкіл-інтернатів) здійснюють на конкурсній основі. Тож якщо дитина не складе вступне випробування, ви маєте законні підстави не зарахувати її.
Якщо батьки мають зауваження до роботи конкурсної комісії, вони можуть подати апеляцію. Під час апеляції спеціально створена комісія повторно розглядатиме виконані дитиною завдання. Проводити додаткові випробування під час апеляції заборонено.
Отже, яка ситуація не склалася б при зарахуванні дитини, керуйтеся чинним законодавством України.
Чи була корисною стаття?
- :-((
- :-(
- :-|
- :-)
- :-))
Немає коментарів:
Дописати коментар